ючи в долонях невеликі шматочки і т.д.
Просторово - руховий ритм як найбільш просте виразний засіб допомагає дітям раннього віку передати зміст; поступово ритм взаємодіє з іншими засобами зображення. Ритмічні рухи набувають навмисний характер.
Одним з початкових проявів творчості можна розглядати прагнення дітей зраджувати сюжет в ліпленні. Коли ми розглядаємо ліплення дітей, то переконуємося, що вона досить різноманітна. Обриси, поглиблення, нерівності роблять кожен виріб особливим. Опановуючи зображально - виразними навичками, діти в той же час долучаються до елементарної творчої діяльності. Вони отримують можливість повніше передавати образи предметів і явищ навколишньої дійсності. Образ в ліпленні від асоціативного поступово переходить у навмисний завдяки тому, що діти набувають навички зображення найпростіших форм. Виникає сюжет, який поступово доповнюється словом, жестами, звуконаслідуванням. Образ стає для дитини живим, відчутним. Цей процес протікає неоднаково навіть у дітей одного віку і залежить від рівня художнього розвитку дитини, від її сенсомоторної сфери сприйняття, мовлення, мислення, емоційних проявів.
Різноманітні форми, проста композиція надає виразність ліпленню і викликає у дітей елементарні естетичні емоції. Тому, навчаючи дітей, педагог кожен раз повинен спиратися на виразні особливості художнього матеріалу, залучати дітей до різних видів образотворчої діяльності.
У ліпленні діти передають свої враження про навколишній і висловлюють своє ставлення до нього. Навчання має бути спрямоване на те, щоб навчити дітей художньої діяльності, виразному зображенню предметів і явищ, а не просто передачі предметів і явищ.
Характерна риса образотворчого художньої творчості полягає у створенні виразних зображень. Однак дитина не може створити способу, що не опанувавши хоча б в якійсь мірі здатністю передавати в ліпленні властиві предметам властивості: форму, будову тощо Краса і виразність залежать від того, як діти опанували формоутворювальними рухами і вміють передавати форму предметів. Чітко зображена форма викликає у дитини задоволення, позитивні емоції.
Не тільки інтерес до змісту ліплення спонукає детей виконувати її краще, прагнути до досягнення виразності образу - велике значення має виховання у них прагнення зробити роботу зрозумілою і цікавою для інших. Виховання прагнення виконати роботу краще, зробити її гарніше, щоб на неї пораділи інші, - завдання художнього та морального виховання, розвитку у дітей суспільної спрямованості діяльності.
2.2 Форми, методи і прийоми навчання дітей ліпленню
Розглянувши особливості прояву дитячої творчості на заняттях ліпленням і деякі шляхи його формування, можна сказати, що образ в ліпленні у дітей формується поступово, під впливом сприйняття навколишнього і навчання. Сприятливий розвиток дитячої творчості залежить від правильного керівництва з боку дорослих, від застосування тих чи інших прийомів навчання.
Успіх виховання і навчання багато в чому залежить від того, які методи і прийоми використовує педагог, щоб донести певний зміст, сформувати у них знання, вміння та навички, а також здатності в певному виді діяльності.
Під методами навчання образотворчої діяльності дітей старшого дошкільного віку слід розуміти систему дій педагога, організуючого практичну і пізнавальну діяльність дітей, яка спрямована на засвоєння змісту, визначеного програмою Ліплення .
Традиційно методи навчання класифікуються за того джерела, з якого діти отримують знання, уміння та навички з тим засобам, за допомогою яких ці знання, вміння та навички підносяться. Так як діти молодшого віку здобувають знання в процесі безпосереднього сприйняття предметів і явищ навколишнього і з повідомлень (розповіді, пояснення) педагога, а також безпосередньої практичної діяльності (ліплення), то виділяють методи наочні, словесні, практичні. Керуючись яскраво вираженим ігровим ставленням дітей до образу, ігровим проявам у процесі зображення і по його закінченні, слід виділити ігрові методи навчання.
Методи і прийоми навчання перебувають у діалектичній єдності і можуть переходити один в іншій. Так, показ нового способу зображення відноситься до методів, а показ знайомого способу зображення дитиною біля дошки або індивідуальний показ педагогом в процесі заняття тому, хто цього потребує (наприклад, дитині, насилу засвоюють способи зображення або пропустив багато занять), можна назвати прийомом навчання.
Вибір педагогом методів і прийомів проведення того чи іншого заняття залежить від ряду обставин. Насамперед, він визначається ці...