екорування: різними пристроями та інструментами, пластиліном та іншими матеріалами, прийоми передачі фактури
Потрібно відзначити можливості переходу прийому в ту чи іншу групу, наприклад, вдавлювання може виступати в ролі основного прийому формоутворення і в ролі прийому з'єднання, а віддруковування в ролі, як додаткового прийому формоутворення, так і прийому декорування.
Особливо необхідно поняття базових елементів ліплення при роботі конструктивним і комбінованим способом. Базові елементи ліплення - основні форми, що лежать в основі майбутніх образів - кульку і валик (куля і циліндр). [12] Видозмінюючи і комбінуючи їх, можна отримати величезну кількість образів. З кульки і валика, застосовуючи різні прийоми, отримуємо додаткові часто використовувані елементи - крапелька (конус), коржик, джгутик. Оперуючи цими формами, дитина починає читати й самостійно створювати будь-які твори, поступово опановуючи технікою ліплення.
Таким чином, під час ліплення діти, використовуючи різні прийоми, навчаються різноманітним рухам рук. Ці прийоми (скочування, розкочування, сплющення, защипування та ін.) Позитивно впливають на розвиток дрібних м'язів кисті дитини, вчать працювати кінчиками пальців, роблячи їх більш чутливими.
Глава 2. Дослідження розвитку дрібної моторики в учнів 1-2 класів на заняттях ліпленням
.1 Діагностика розвитку дрібної моторики в учнів 1-2 класів
У процесі дослідження розвитку дрібної моторики в учнів 1-2 класів на заняттях ліпленням використовують методику «Пластилінові візерунки», оскільки вона є зрозумілою, доступною і цікавою для виконання школярами даного віку.
Дана методика передбачає оцінку рівня розвитку дрібної моторики при роботі з пластиліном за наступними показниками:
? операція вдавлення;
? відщипування;
? розкочування;
? розминка.
Завдання, що входить до діагностику, оцінюються за трибальною системою, відповідно до розглянутими навичками:
- навичка не сформований;
- навичка частково сформований;
- навичка сформований.
Суть методики «Пластилінові візерунки»:
Учням пропонується розглянути візерунок на папері і виліпити точно такий же зі шматка пластиліну, дивлячись на зразок, на листку паперу.
Методика проведення:
Учитель показує учням, як наносити пластилін шаром в 1-2 см на листок паперу, розгладжувати його, змочуючи палець водою. Пояснює і показує, як наносити малюнок загостреною паличкою стеки; якомога обжати фон навколо малюнка, щоб він вийде опуклим. Пояснює, що невдалий малюнок можна стерти і нанести новий.
Аналіз результатів діагностики
Дані про результати виконання методики представляються в таблицях 1, 2.
Таблиця 1. Результати діагностики «Пластилінові візерунки»
КлассПоказателивдавливаниеотщипываниераскатываниеразминание1 класс2 клас
З таблиці 1 можна побачити, що всі розглянуті в якості показників розвитку дрібної моторики, навички (вдавлення, протщіпиванія, розкочування, розминання) ліплення у першокласників розвинені в значно меншій мірі, ніж у другокласників. Найбільш розвиненим навиком в обох класах є навик вдавлення, оскільки він є базовим. Більш складні навички відщипування і розкочування розвинені гірше.
Таблиця 2. Діагностика рівня розвитку дрібної моторики учнів 1-го і 2-го класів на заняттях ліпленням
КлассУровні виконання заданіявисокійсреднійнізкійочень низький %%%% 1 класс2 клас
Аналіз результатів свідчить, що у більшості учнів 1-2 класів відзначається середній рівень розвитку дрібної моторики. В цілому, учні 2-го каса показують більш високий рівень розвитку дрібної моторики.
При роботі з пластиліном в учнів 1-го класу виявляються такі особливості: вони часто не можуть відокремлювати від загального шматка потрібну кількість пластиліну, тому порушується пропорція, і співмірність деталей і ковбаски виходять то занадто тонкі, то занадто товсті.
Практика показує, що, діти у віці 6-7 років, 70-80% першокласників мають незадовільний рівень розвитку дрібної моторики рук. Слабкість, незручність, нерозвиненість кисті руки, неможливість здійснення тонких диференційованих рухів не дозволяють учневі використовувати потрібні прийоми ліплення в належній формі.
У дітей, що показують низь...