і легковажності вихідного прогнозу їх майбутніх досягнень. Слід враховувати, що дитяча обдарованість не гарантує талант дорослої людини. Відповідно, далеко не кожен талановитий дорослий виявляв себе в дитинстві як обдарована дитина.  
 З урахуванням специфіки обдарованості в дитячому віці найбільш адекватною формою ідентифікації ознак обдарованості того або іншого конкретного дитини є психолого-педагогічний моніторинг. 
  Психолого-педагогічний моніторинг, використовуваний з метою виявлення обдарованих дітей, повинен відповідати цілому ряду вимог: 
  1) комплексний характер оцінювання різних сторін поведінки і діяльності дитини, що дозволить використовувати різні джерела інформації та охопити якомога ширший спектр її здібностей; 
 ) тривалість процесу ідентифікації (розгорнуте в часі спостереження за поведінкою даної дитини в різних ситуаціях); 
 ) аналіз поведінки дитини в тих сферах діяльності, які в максимальній мірі відповідають його схильностям і інтересам (включення дитини в спеціально організовані предметно-ігрові заняття, залучення його в різні форми відповідної предметної 
  діяльності і т. д.); 
 ) експертна оцінка продуктів діяльності дітей (малюнків, віршів, технічних моделей, способів вирішення математичних задач та ін.) із залученням експертів: фахівців вищої кваліфікації у відповідній предметній галузі діяльності. При цьому слід мати на увазі можливий консерватизм думки експерта, особливо при оцінці продуктів підліткового та юнацької творчості; 
 ) виявлення ознак обдарованості дитини не тільки по відношенню до актуального рівню його психічного розвитку, а й з урахуванням зони найближчого розвитку (зокрема, в умовах збагаченої предметної та освітнього середовища при ра?? работке індивідуалізованої стратегії 
  навчання даної дитини). Доцільно проведення проблемних уроків за особливою програмою; використання тренінгових методів, в рамках яких можна організовувати певні розвиваючі впливу і знімати типові для даної дитини психологічні «перепони», і т. п.; 
 ) багаторазовість і багатоетапність обстеження з використанням безлічі психодіагностичних процедур, що відбираються відповідно до передбачуваного видом обдарованості і індивідуальністю даної дитини; 
				
				
				
				
			 ) діагностичне обстеження бажано проводити в ситуації реальної життєдіяльності, наближаючи його за формою організації до природного експерименту (метод проектів і т. д.); 
 ) використання таких предметних ситуацій, які моделюють дослідницьку діяльність і дозволяють дитині проявити максимум самостійності в оволодінні та розвитку діяльності; 
 ) аналіз реальних досягнень дітей і підлітків у різних предметних олімпіадах, конференціях, спортивних змаганнях, творчих конкурсах, фестивалях, оглядах і т. п.; 
 ) переважне опора на екологічно валідні методи психодіагностики, що мають справу з оцінкою реальної поведінки дитини в реальній ситуації, - аналіз продуктів діяльності, спостереження, бесіда, експертні оцінки вчителів і батьків. 
  Однак і комплексний підхід до виявлення обдарованості не рятує повністю від помилок. У результаті може бути «пропущений» обдарована дитина або, навпаки, до числа таких може бути віднесений дитина, яка ніяк не підтвердить цієї оцінки у своїй подальшій діяльності (випадки неузгодженості діагнозу і прогнозу). 
  При виявленні обдарованих дітей необхідно диференціювати: 
  а) актуальний рівень розвитку обдарованості, досягнутий на даному віковому етапі; 
  б) особливості конкретних проявів обдарованості, пов'язані зі спробами її реалізації в різних видах діяльності; 
  Таким чином, процедури виявлення обдарованих дітей повинні бути екологічно валідними з погляду специфіки дитячої обдарованості і своєрідності ознак обдарованої дитини. Слід підкреслити, що наявні валідниє методи ідентифікації обдарованості дуже складні і вимагають високої кваліфікації і спеціального навчання. 
  Оцінка дитини як обдарованого не повинна бути самоціллю. Виявлення обдарованих дітей необхідно пов'язувати з завданнями їх навчання і виховання, а також з наданням їм психологічної допомоги та підтримки. Іншими словами, проблема виявлення обдарованих дітей і підлітків повинна 
  бути переформульована як проблема створення умов для інтелектуального та особистісного зростання дітей у загальноосвітніх школах та установах додаткової освіти з тим, щоб виявити якомога більше дітей з ознаками обдарованості і забезпечити їм сприятливі умови для вдосконалення властивих їм видів обдарованості. 
  В якості основних освітніх структур для навчання обдаровани...