о прогалин, недоліків, відсутнім елементам, дисгармонії і т.п., тобто в умовах дефіциту зовнішньої інформації. В даному випадку фігури для срісовиванія і відповідна інструкція провокують появу такої чутливості і створюють можливість для багатозначного рішення завдання, оскільки на основі кожної з тест-фігур виконується велика кількість малюнків. Відповідно до термінології Е. Торренса, відбувається ідентифікація труднощів, виникнення здогадок або формулювання гіпотез щодо відсутніх елементів, перевірка і повторна цих гіпотез, їх можливе втілення, що і проявляється у створенні різноманітних малюнків.
Дана методика активізує діяльність уяви, виявляючи одне з основних його властивостей - бачення цілого раніше частин. Дитина сприймає пропоновані тест - фігури як частин, деталей будь-яких целостностей і добудовує, реконструює їх. Можливість здійснення такої реконструктивної функції уяви закладена в самій специфіці цього психічного процесу. У першому розділі ми вже вказували, що в основі механізмів уяви завжди лежать процеси дисоціації і асоціацій, аналізу та синтезу наявних уявлень. Дитина, добудовуючи фігури до предметних зображень, здійснює операцію синтезу. Однак це можливо лише через попередній аналіз даної фігури, вичленення її з ряду об'єктів, виділення її властивостей, вивчення її функціональних особливостей і т.д. Від рівня сформованості операцій аналізу і синтезу в чому залежить продуктивність діяльності уяви.
Образотворча діяльність характерна для дітей даного вікового періоду. Крім того, як відзначають багато психологів, вона дозволяє, як би вивести процеси уяви з внутрішнього плану у зовнішній, що створює свого роду наочні опори при недостатньому рівні сформованості внутрішніх механізмів комбінаторики процесів уяви у дітей. І, нарешті, використання образотворчої діяльності дозволяє отримати великий практичний матеріал (дитячі малюнки) для різнобічного об'єктивного аналізу. Для більш точного визначення рівня розвитку креативних здібностей учнів необхідно аналізувати й оцінювати кожне виконане самостоят?? льно творче завдання. Однією з характеристик творчої уяви є гнучкість використання ідей, в результаті всі дитячі роботи можна розділити на творчі та нетворчі.
До нетворчим відносяться: типові малюнки, коли одна і та ж фігура перетворюється в один і той 'же елемент зображення (коло - колесо машини, самоката, велосипеда, мотоцикла). Малюнки, в яких різні еталони перетворюються в один і той же елемент зображення (коло, квадрат, трикутник перетворювалися на годинник). Такого роду композиції розцінюються як персевератівной (повторювані), з їх загального числа при подальшому аналізі враховується тільки одна композиція (як ідея).
До творчих відносяться малюнки, в яких на основі заданих еталонів створюються неповторювані зображення. Більшість психологів виділяють як одну з найбільш істотних сторін уяви, оригінальність, створених ним образів, у зв'язку з чим у якості одного з показників при аналізі виконаних композицій може виступати ступінь їх оригінальності. Параметри оригінальності (індивідуальності) і неоригінальності (типовості) досить часто використовуються в психології для оцінки продуктів діяльності уяви. Наявність у дитини великої кількості оригінальних зображень свідчить про силу, пластичності його фантазії і, навпаки, несформованість механізмів комбінаторики процесів уяви призводить до виникнення великої кількості стереотипних композицій.
Використання при створенні ідей і продуктів уяви дії включення raquo ;, забезпечуючи в сторону пошуку оптимального рішення, що відповідає вероятностному характером відображення дійсності, що становить специфіку процесу уяви.
С.Ю. Лазарєва рекомендує педагогічну оцінку результатів творчої діяльності учнів здійснювати за допомогою шкали Фантазія raquo ;, розробленої Г.С. Альтшуллером для оцінки наявності фантастичних ідей і дозволяє, таким чином, оцінювати рівень уяви. Шкала Фантазія включає п'ять показників: новизну (оцінюється по 4-рівневої шкалою: копіювання об'єкта (ситуації, явище), незначна зміна прототипу, отримання принципово нового об'єкта (ситуації, явища)); переконливість (переконливою вважається обгрунтована ідея, описана дитиною з достатньою достовірністю) [8].
Дані наукових робіт говорять про те, що дослідження, проведене в реальному житті, правомірно в тому випадку, якщо воно спрямоване на вдосконалення виховного середовища, в якій формується дитина, сприяючи суспільній практиці, на створення педагогічних умов, сприяють розвитку творчості в дитині.
С.А. Гречко рекомендує наступні методики дослідження уяви і творчих здібностей [6]: методика Вербальна фантазія (мовне уява). Дитині пропонується придумати розповідь (історію, казку) про який-небудь живу істоту (людину, тварину) або про що-небудь іншому на вибір дитини і...