ign="justify">. 1 Дослідження комунікативних навичок дітей старшого дошкільного віку
Мета дослідження - розглянути вплив сюжетно-рольової гри на розвиток комунікативних здібностей дітей.
Завдання дослідження:
. Визначити рівень сформованості комунікативних навичок старших дошкільників.
. Розробити рекомендації щодо організації сюжетно - рольової гри.
. Виявити ступінь впливу сюжетно-рольової гри на розвиток комунікативних навичок дітей.
База проведеного дослідження: Дитячий садок № 51 комбінованого виду.
Всього в дослідженні взяли участь 17 дітей старшої підготовчої групи. Всього 11 хлопчиків і 6 дівчаток.
У роботі застосовувалися такі методики:
. Методика «Вибір в дії».
. Спостереження.
Формування комунікативних навичок дошкільників засобами ігрової діяльності відбувається за наступних організаційно-педагогічних умов:
організація предметно-розвиваючого середовища в ДОП, виступаючої в ролі стимулятора, рушійної сили в цілісному процесі становлення особистості, що сприятиме формуванню комунікативних навичок;
створення комунікативно-діалогової основи взаємовідносин дошкільнят з дорослими і однолітками як аспекту морального розвитку дитини та становлення особистості дитини-дошкільника при регулярній включеності в ігрову діяльність;
здійснення систематизації засобів і методів ігрової діяльності, розподіл їх відповідно до психолого-педагогічними особливостями дітей з формування комунікативності.
Для з'ясування рівня згуртованості груп, і визначення симпатій і антипатій дітей, нами була проведена гра «Вибір в дії». Мета даної методики - вивчення та оцінка міжособистісних відносин у групі дітей дошкільного віку. Ця методика є одним з дитячих варіантів соціометричної методики.
Кожній дитині, у досліджуваній нами групі, ми запропонували по три предмета (м'яка іграшка - зайчик, м'ячик, кубик), потім запропонували подарувати ці іграшки тим дітям, дооторая їм найбільш симпатичні, тим з ким вони дружать. Після того як предмети були роздані дітьми, ми попросили прокоментувати їх вибір, чому вони віддали перевагу одним дітям і абсолютно проігнорували інших. Відповіді дітей були багато в чому схожі між собою. Вони відповідали, що вибрали тих, хто їм найбільш симпатичний, тих, з ким вони дружать, хто може придумати цікаву гру, тих, хто багато чого вміє, хто не ображає. І навпаки, не дали іграшки тим дітям, які, на їхню думку, не вміє грати, б'ються, ображають інших, обзиваються і т. Д.
Наведемо, приклади відповідей дітей.
Вероніка Г.- «Зайчика я дам Лілі, вона хороша, ми з нею давно дружимо, вона не скнара.
Я Саші нічого не дам, він не хороший, він весь час б'ється, все ламає. І Даша весь час командує, їй я теж нічого не дам ».
Ангеліна Р.- «М'ячик дам Даші, вона моя подружка і вона вміє принцес красиво малювати. Зайчика подарую Гриші, ми з ним разом ходимо, він мені свою машинку дає грати. Кубик Міші дам, з ним теж цікаво грати.
Денису і Ромі я нічого не дам, вони противні, б'ються, іграшки відбирають ».
Після проведених ігор і бесід, ми склали зведену таблицю, де зафіксували вибори зроблені дітьми.
Таблиця 1
Підсумки діагностичного дослідження виборів дітей в плані формування міжособистісних відносин
Досліджувана група дітей УровніВисокійСреднійНізкійКол-вов% К-вов% К-вов% 2171255328
Дану роботу ми виконали з метою виявлення коефіцієнта взаємності (К.В.) у групі.
К.В=число взаємних виборів загальне число виборів * 100%
Після проведених розрахунків, ми встановили, що коефіцієнт згуртованості групи дорівнює 55%, що відповідає середньому рівню згуртованості. Для характеристики міжособистісних відносин дитини важливо знати не тільки те, кого конкретно дитина вибирає, чи скільки і ким він обраний, також необхідно знати і хто вибирає його. Число виборів, отриманих дитиною, характеризує його положення в системі особистих відносин (соціометричний статус (СС)).
СС=сума виборів отриманих дитиною кількість членів групи - 1 * 100% (39,60).
Після розрахунку соціометричного статусу кожної дитини, ми вирішили вивести середні дані. У середньому СС дитини в групі, в системі міжособистісних відносин з однолітками дорівнює 24,3%, що відповідає 2-3 балам за шкалою оцінки результатів. З цього випливає, що середній рівень статусного положення дитин...