Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Оцінка рівня розвитку швидкісно-силових здібностей у гандболісток команди БГУФК &Вікторія-регия&

Реферат Оцінка рівня розвитку швидкісно-силових здібностей у гандболісток команди БГУФК &Вікторія-регия&





я навантаження, вони дозволяють виявляти найбільшу вибухову силу. Для стислості їх можна умовно назвати вправами ударно-реактивного впливу .

Центральна методична проблема виховання швидкісно-силових здібностей - це проблема оптимального поєднання у вправах швидкісних і силових характеристик рухів. Труднощі її вирішення випливають з того, що швидкість рухів і ступінь подоланого обтяження пов'язані обернено пропорційно. Обумовлені цим протиріччя між швидкісними і силовими характеристиками рухів усуваються на основі збалансування їх таким чином, щоб досягалася можливо велика потужність зовні проявляється сили з пріоритетом швидкості дії.

З біомеханіки відомо, що найбільша механічна потужність при м'язових скороченнях, взагалі кажучи, досягається, якщо швидкість скорочень і величина подоланих обтяжень складають приблизно 1/3 від граничних. Однак багато рухові дії за умовами їх ефективного використання у фізичному вихованні і в житті необхідно виконувати з більшою швидкістю і з різними обтяженнями. У процесі виховання швидкісно-силових здібностей віддають перевагу вправам, виконуваним з тією найбільшою швидкістю, яка можлива в умовах заданого обтяження і при якій можна зберігати правильної техніку рухів (так звана контрольована швидкість); зовнішні ж обтяження лімітують в межах, що не перевищують у більшості випадків 30-40% від індивідуально максимального. Винятки становлять випадки, коли в цільових діях необхідно долати більш значне обтяження, як, наприклад, при спеціалізації у важкій атлетиці.

Особливо суворе нормування зовнішніх обтяжень необхідно тоді, коли вони застосовуються для посилення вимог до швидкісно-силових здібностям у швидкісних діях, які в природних умовах виконуються з незначними зовнішніми обтяженнями або зовсім без них (метання м'яча, інших легких предметів, стрибки і т.д.). Додаткові обтяження тут жорстко лімітуються - так, щоб вони не спотворювали структури і не погіршували якості дій.

Другий методичний підхід заснований на використанні тонізуючого слідового ефекту, який створюється подоланням підвищеного обтяження безпосередньо (за кілька хвилин) перед виконанням швидкісно-силової вправи. Наприклад, коротка  серія підйомів штанги великої ваги перед стрибками або метаннями може сприяти прояву підвищеної потужності рухів у стрибках або метаннях. Сприяючим фактором тут є, цілком ймовірно, насамперед залишкове нервово-м'язове порушення, створене попереднім інтенсивним напругою. Цей ефект не постійний, він досягається лише при адекватному регулюванні тонізуючої навантаження і наступного за нею інтервалу відпочинку [12].

Дієвість швидкісно-силових вправ у якійсь мірі пропорційна частоті включення їх в тижневі і більш протяжні цикли занять за умови, однак, що в процесі відтворення їх вдається як мінімум підтримувати, а краще - збільшувати досягнутий рівень швидкості рухів (при заданому отягощении). Виходячи з цього і нормують сумарний обсяг швидкісно-силових вправ, зокрема число повторень їх у окремому занятті. Динаміка швидкості рухів служить разом з тим і одним з основних критеріїв у регулюванні інтервалів відпочинку між повтореннями: як тільки рухи починають сповільнюватися, доцільно збільшити інтервал відпочинку, якщо це допоможе відновити необхідну швидкість, або припинити повторення.

Короткочасність швидкісно-силових вправ і обмежена величина вживаних в них обтяжень дозволяють виконувати їх у кожному занятті серійно і по кілька серій. Разом з тим гранична концентрація волі, повна мобілізація швидкісно-силових можливостей, необхідність щоразу при повтореннях не допускати погіршення швидкісних характеристик рухів істотно лімітують обсяг навантаження. Звідси випливає емпіричне правило використання швидкісно-силових вправ: laquo ;. краще займатися частіше (в сенсі частоти занять у тижневих та інших циклах), але потроху (в сенсі обмеження обсягу навантаження в рамках окремого заняття).

Необхідна передумова плідного використання основних швидкісно-силових вправ граничної інтенсивності - освоєння техніки аналогічних швидкісних вправ в полегшених умовах (на контрольованих швидкостях, без зовнішніх обтяжень або з невеликими додатковими обтяженнями) і підготовка опорно-рухового апарату до інтенсивних навантажень. На перших етапах така підготовка забезпечується переважно за допомогою локальних і регіональних силових вправ без граничних напружень, а потім і силових вправ загального впливу. У рамках кожного окремого заняття неодмінною умовою якісного та нетравмонебезпечні виконання швидкісно-силових дій є грунтовна розминка, засобами якої служать допоміжні гімнастичні та спеціально-підготовчі вправи, що виконуються з поступовим збільшенням темпу і швидкості рухів. Особливо ретельна підготовка і суворе нормування навантаження потрібні при використанні швидкісно-силових вправ ударно-реактивного впл...


Назад | сторінка 7 з 15 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Методика вдосконалення силових і швидкісно-силових здібностей початківців б ...
  • Реферат на тему: Розвиток швидкісно-силових здібностей
  • Реферат на тему: Методика розвитку швидкісно-силових здібностей у футболі
  • Реферат на тему: Розвиток швидкісно-силових здібностей волейболістів
  • Реферат на тему: Розвиток швидкісно-силових здібностей у юнаків займаються спортом