переводоведов І.С. Алексєєва, яка також є представником функціонального підходу, у своїй книзі «Введення в перекладознавство» спирається на Х. Крінгса, який стверджує, що «у всіх трактуваннях перекладацьких дій та їх послідовності підспудно міститься уявлення про перекладацької стратегії» [3, c. 78]. Спираючись на експериментальний матеріал, Х. Крінгс запропонував розуміти під стратегіями перекладу потенційно усвідомлені плани перекладача, спрямовані на вирішення конкретної перекладацької задачі. X. Крінгс розрізняє макростратегії - способи вирішення ряду перекладацьких завдань і мікростратегію - способи вирішення однієї задачі. З погляду макростратегії в процесі перекладу автор зазначає три етапи: предпереводческій аналіз, власне переклад і постпереводческую обробку тексту [3, c. 80 - 82].
Спираючись на праці Х. Крінгса, І.С. Алексєєва розробила свою схему предпереводческого аналізу, в яку вона включила наступні пункти: збір зовнішніх відомостей про текст, визначення складу інформації та її щільності, комунікативна мета або комунікативне завдання тексту, мовний жанр [9, c. 258].
У збір зовнішніх відомостей про текст входять відомості про автора оригінального тексту, про час створення і публікації оригінального тексту, про джерело (книга, інтернет-сайт, журнал або газета). про реципієнта тексту.
Зовнішні відомості допомагають перекладачеві при виборі стратегії перекладу. Якщо, приміром, оригінальний текст був написаний в XIX столітті, необхідна архаїзація перекладу. Якщо текст призначається для дітей, неприпустимі складних синтаксичні конструкції або інші елементи, що ускладнюють його сприйняття і розуміння.
На думку І.С. Алексєєвої, при визначенні складу інформації та її щільності існує чотири види інформації: когнітивна, оперативна, емоційна, естетична [9, c. 260].
Когнітивна інформація включає об'єктивні відомості про зовнішній світ (характеристики обладнання, опис виробничих умов і т.п.). Оперативна інформація представлена ??спонуканнями до вчинення певних дій шляхом застосування різних спонукальних засобів: форми дієслівного імперативу, інфінітив зі значенням імперативності, модальні дієслова, коньюнктів, лексичні інтенсифікатори. Емоційна інформація - це нові відомості для почуттів (вітання, прощання, слова оцінки, можуть бути обмежені діловим етикетом, емоційно забарвлена ??лексика і синтаксис). Естетична інформація представлена ??метафорами, римою, грою слів, епітетами та іншими стилістичними стежками, залученням невербальних знаків, засобами фонетичної стилістики.
І.С. Алексєєва стверджує, що кожен вид інформації має свої засоби оформлення в мові. Іноді перекладачеві доводиться перекладати тексти, де має місце поєднання декількох видів інформації. Такими текстами, наприклад, є рекламні оголошення, в яких поєднуються чотири види інформації:?? огнітівная (назва фірми, назва продукту, ціна), оперативна (позиви придбати товар), емоційна (оцінка якостей продукту) і естетична (гра слів, рима, фразеологія, повтори) [9, c. 263].
Однак більшість текстів спеціалізуються на якомусь одному виді інформації. Наприклад, технічні або наукові тексти містять в основному когнітивну інформацію, тексти побутового спілкування - емоційну, а в художніх текстах переважає естетична інформація. Проте варто відзначити, що рідко можна зустріти текст, що містить тільки один вид інформації. Навіть наукові тексти не бувають чисто когнітивними, повністю позбавленими емоційного змісту.
Ще один фактор, який потрібно визначити перекладачеві, - щільність інформації або її компрессівних. Виділяють три види щільності інформації - високу, середню і низьку [9, c. 267]. Так, в технічних текстах використовується багато термінів, скорочень, статистичних даних, формул і т. П. Це - кошти підвищення щільності інформації. У перекладі ці кошти необхідно зберегти шляхом пошуку аналогій в мові перекладу. Відзначимо, що підвищення щільності інформації властиво тільки когнітивному її виду.
І.С. Алексєєва вважає, що при предпереводческом аналізі комунікативна мета або комунікативне завдання тексту відіграють важливу роль, тому метою тексту може бути повідомлення нових відомостей, встановлення контакту, переконання в необхідності купити товар, інструктування і т.п. Встановлення комунікативної мети тексту допомагає перекладачеві визначити домінанти перекладу. Комунікативне завдання аналізованої статті - продемонструвати читачеві можливості адаптивної сітки, яка допоможе істотно скоротити час обробки [9, c. 269].
Визначення, до якого жанру належить перекладається текст, допомагає знайти вірні мовні засоби оформлення переказу. Як правило, тексти одного і того ж мовного жанру схожі в різних мовах. Приміром, інструкція до лікарського засобу або побутового приладу на а...
