кції, інтонеми і т.д. вивчаються з метою їх перетворення на осмислені висловлювання, тобто мають чітко виражену мовну спрямованість. Таким чином, можна сказати, що акцент викладання робиться не на мову як систему, а на мову. Однак мова завжди ситуативна, ситуація ж, у свою чергу, визначається місцем і часом, особливостями аудиторії - партнерів по спілкуванню, метою спілкування і т.д. Щоб адекватно вирішувати завдання спілкування в кожному конкретному випадку, крім лінгвістичної компетенції нам необхідна соціолінгвістична компетенція.
Соціолінгвістична (мовна) компетенція означає знання способів формування і формулювання думок за допомогою мови, що забезпечують можливість організувати і здійснити мовленнєвий дію (реалізувати комунікативний намір), а також здатність такими способами користуватися для розуміння думок інших людей і вирази власних суджень. Вона означає також здатність користуватися мовою в мовному акті. Цей вид компетенції деякі дослідники називають також соціолінгвістичної, прагнучи цим підкреслити властиве власникові такої компетенції вміння вибрати потрібні лінгвістичну форму і спосіб вираження в залежності від умов мовного акту: ситуації, комунікативних цілей і наміри мовця. Щоб навчитися цьому, кого навчають важливо знати семантичні особливості слів і виразів, їх зміна залежно від стилю і характеру спілкування, того ефекту, який вони можуть надати на співрозмовника. Наведемо кілька прикладів. Прощаючись, по-англійськи ви вимовляєте «Поки» (Bye-bye) з падаючою інтонацією. Що це означає, що стоїть за цим? А адже це загроза, застереження. Ви можете цього не знати, але тут, як і в житті, незнання законів однієї зі сторін не може змінити сам закон і неминучі наслідки.
На рівні використання лексики недолік даної компетенції ще більш помітний. Для дитини неприроднопро звертатися до рідної мами, величаючи її mother, а для вчителя абсолютно недозволено звертатися до своїх учнів Hey, guys!. Одна і та ж фраза You look, cute today, звернена до маленької дівчинки і дорослій жінці, в одному випадку може бути компліментом, а в іншому приглушеною формою образи.
Визначаючи вибір граматичних структур, чи буде природним запросити друга перекусити, сказавши: «Не будьте ласкаві чи ти откушать зі мною гамбургер опівдні?» і, навпаки, покликати начальника на ленч наступним чином: «Гей, приятель , давай-ка закусимо чим бог послав! »Можна продовжувати наводити приклади, пов'язані з даним рівнем комунікативної компетенції або її відсутністю. Підсумовуючи все вищесказане, робимо висновок, що соціолінгвістична компетенція і питання мовної та мовної допустимості мають багато спільного. Виникає питання, коли ж можна починати формування цієї компетенції? Перш за все, на етапі відбору мовного і мовленнєвого матеріалу. Але цим, як правило, займаються автори підручників. При навчанні фонетиці, лексиці, граматиці в комунікативному контексті, вчителю напевно представиться не одна можливість обліку та формування социолингвистического досвіду учнів за умови, що він сам володіє даної компетенцією. Аналіз будь-якого автентичного матеріалу дає масу прикладів, цінних як у практичному, так і в розвиваючому та виховному аспектах. Мова відображає особливості життя людей. Вивчаючи різноманіття планів вираження, можна багато чого зрозуміти і дізнатися про культуру різних країн, що вивчається. Все це підводить нас до необхідності формування соціокультурної компетенції.
Соціокультурна компетенція є інструментом виховання міжнародно-орієнтованої особистості, яка усвідомлює взаємозалежність і цілісність світу, необхідність міжкультурної співпраці у вирішенні глобальних проблем людства. Так само, як і соціолінгвістична компетенція, вона пронизує весь процес навчання іноземної мови. Наведемо кілька прикладів. Всім нам відомі слова, що позначають кольори: блакитний, чорний, білий, жовтий і т.д. Такі іменники, як «сторінки», «комірець», «ринок», «брехня» і т.д. теж часто вживаються. Однак, якщо на лекції студентам запропонувати скласти з даних слів найбільш уживані і значущі в культурологічному плані словосполучення, то зі словом pages (сторінки) основна маса назвала б слово white (білі), а що мається на увазі під виразом yellow pages (жовті сторінки), т.е. рекламні довідники, складені за переліком видів які надають побутових послуг, багато не знали б взагалі. Приблизно та ж картина була б і з виразами white/blue collars. Фраза I am going to the drugstore to buy a pen не покажеться дивною тому, хто знає, що в Америці в аптеці можна купити не тільки ліки, а й поштові та канцелярське приладдя, шоколад і т.д. Знання фонової, безеквівалентної лексики необхідно не тільки перекладачам, але і всім тим, хто хоче вийти на рівень незалежного або компетентного користувача іноземною мовою. Це допоможе уникнути і непорозуміння на рівні міжособистісного спілкування, обумовленого найчастіше незнанням соціокультурних осо...
