к. Чим це обумовлено? Тут можна назвати ряд причин. По-перше, маскулинностью класичного літературознавства, по-друге, невизначеністю самого поняття «гендер». Незважаючи на те, що існує величезна кількість визначень гендеру, кожен дослідник вкладає в це поняття свій, часом суб'єктивний сенс. Наведемо одне з найбільш продуктивних визначень: «гендер - це визначеність людини, що виникає в результаті соціокультурного наповнення статевого диморфізму, що має систему смислосодержащіх символів, що включає в себе статеворольової стереотипи, статево-рольові норми і гендерну ідентичність. Це - певний тип ментальності і тип соціальної поведінки »[19].
У рамках даного напрямку досліджуються різні аспекти прояви гендеру в мові. Активно розробляється понятійний апарат лінгвістичної гендерології, зростає потік досліджень, присвячених гендерної асиметрії мови, вивчаються співвідношення граматичного роду і статі, досліджується специфіка російських стереотипів фемінінності і маскулінності на різноманітному матеріалі усного та писемного мовлення. В рамках лінгвістичної гендерології активно розвивається соціопсіхолінгвістіческій підхід, спрямований на вивчення мовної поведінки чоловіків і жінок на матеріалі усних і письмових текстів різних мов. Систематизація знань про мовній поведінці підлог в рамках даного підходу вимагає такого концептуального апарату, який міг би цілісно уявити гендерно дифференцируемую особистість. На наш погляд, найбільш повно в такій якості може виступати теорія мовної особистості.
Поняття мовної особистості дає можливість найбільш повно розглянути гендерну специфіку мовної діяльності індивіда, тому що об'єднує в собі і лінгвістичні, і екстралінгвістичні складові. В даний час «мовна особистість розуміється як ідеальна динамічна модель, об'єднуюча якості й особливості носія мови, які забезпечують у своєму сукупному взаємодії його речемислітельную діяльність, включаючи продукування і сприйняття ним мовних творів (текстів)».
Гендерна мовна особистість з певною спрямованістю мислення в процесі створення вторинних текстів здійснює рецептивно креативну мовну діяльність. Специфіка даної мовної діяльності залежить від типу створюваного тексту.
інтерпретативно-мовне перекодування тексту, або переклад, що репрезентуєуется як самостійний складний вид мовленнєвої діяльності, який складається з наступних стадій: сприйняття, розуміння та інтерпретації іншомовного тексту, а також власне перекладу - підбору мовних засобів мови перекладу для вираження інтерпретатівного варіанта оригіналу.
Лінгвокреатівность чоловічої та жіночої мовної особистості в процесі перекладацької мовної діяльності проявляється в особливостях передачі з мови оригіналу на мову перекладу метафоричних оборотів (виражених фразеологізмами і різними ідіоматичними висловлюваннями), лінгвокультурних лакун і епітетів.
При передачі виразних засобів і лінгвокультурних лакун мовна особистість, як правило, використовують три типи відповідностей. Спрямованість мислення може бути маскулінної (типово чоловічий), фемининной (типово жіночій) або андрогинной (поєднувати в собі одночасно чоловіче і жіноче).
Перший тип відповідностей - фразеологічні еквіваленти. В даному випадку в тексті перекладу є образний фразеологізм, який збігається за всіма параметрами з фразеологічної одиницею оригіналу.
Другий тип - фразеологічні аналоги. Мовна особистість підшукує в мові перекладу фразеологізм з таким же переносним значенням, як і в мові оригіналу, хоча й заснованому на іншому образі, використовуючи прийом цілісного перетворення.
Третій тип фразеологічних відповідностей створюється шляхом калькування іншомовної образної одиниці [12].
Дослідження показали, що чоловіки віддають перевагу передавати загальний зміст, зміст фразеологічної одиниці, використовуючи при цьому прийом нейтралізації, в той час як жінки намагаються знаходити фразеологічний еквівалент для передачі фразеологічної одиниці вихідного тексту, вживаючи найчастіше прийом цілісного перетворення. Для всіх чоловіків, особливо для чоловіків з типово чоловічим складом розуму, характерна передача змісту ідіоматичного виразу. Наприклад, Since then I have trodden on his toes in many ways.- Відтоді я постійно чимось дошкуляв йому. З тих пір я ще не раз засмучував його своєю поведінкою. Проте в деяких випадках представники чоловічої статі (з андрогинной і фемининной спрямованістю мислення) використовують для передачі фразеологізму вихідного тексту фразеологізм, створений шляхом калькування іншомовної образної одиниці. Наприклад, You have to work the good old iron hand in the velvet glove wheeze.- З ними потрібно діяти зі спритністю старої доброї руки в оксамитовій рукавичці.
Жінки (з типово жіночого та андрогинной спрямован...
