д, поїзд можна замінити на автомобіль або автобус, але комунікативна ситуація В«поїздкаВ», В«подорожВ» залишиться незмінною.
З іншого боку, залежно від умов комунікації в одному і тому ж місці в різний часом можуть складатися різні комунікативні ситуації. Наприклад, приміщення, де проходить аукціон , може використовуватися для інших цілей. Або, наприклад, одне і те ж місце може використовуватися як для cocktail party , так і для сімейного урочистості . Щоразу будуть складатися нові комунікативні ситуації. p> Ми вважаємо, що розмежуванню понять складне мовної подія і комунікативна ситуація сприяє виділення пріоритетів для кожного з компонентів комунікації. Ситуація більш В«схильнаВ» до змін структури, ніж подія. Збереження теми ситуації, наприклад, В«день народженняВ», зберігає саму ситуацію, і неважливо, де, хто і як відзначає цей день народження. Для СРС важливо те, що воно призначено, заплановано, відповідає певній моделі (pattern), в якій реалізуються всі структурні компоненти події. Ситуація є контекстом, у якому реалізується подія. Тоді В«день народженняВ» - це ситуація, а вечірка з нагоди дня народження - подія. Так СРС birthday party є форма реалізації ситуації В«вечіркаВ» у контексті ситуації В«день народженняВ».
Ситуація В«Навчання, навчання в школіВ» (В«школаВ») реалізується у вигляді цілого ряду повторюваних подій (уроки, іспити, збори, наради тощо). У контексті ситуації В«урокВ», у свою чергу, ми виділимо події - тест, контрольна робота, письмове завдання, виконання вправи, відповідь біля дошки, які носять речовий характер, але не є складними подіями.
Тісний взаємозв'язок подій і ситуацій проявляється в тому, що події можуть збігатися з ситуаціями. Це проявляється і на рівні номінації подій, так як їх імена можуть збігатися з іменами ситуацій. Розмежування подій і ситуацій стає особливо важливим при зіставленні культур, країнознавчих вивченні мов, вивченні мовного наповнення комунікативних ситуацій.
Складне мовленнєвий подія служить моделлю побудови певного комунікативного акту (Комунікативних актів) в конкретній ситуації спілкування незалежно від рівня складність такої ситуації. Модель структури СРС закріплена в свідомості і мові, і кожен раз при певних комунікативних умовах ця модель реалізується, наповнюючись конкретними ознаками конкретної комунікативної ситуації. Таким чином, ситуація створює обстановку комунікації, всередині якої можливі самі різні типи інтеракцій.
Мовні структури містять у своєму значенні культурні та особистісні характеристики, які відносять їх до тієї чи іншої ситуації спілкування (комунікативної ситуації). Комунікативна ситуація визначає основні риси мовного спілкування і комунікативну поведінку учасників спілкування [Крисін 1976, 1989, 1989а; Левкович 1976; Родіонова 1979; Бобнева 1979; Шорохова, Бобнева 1979; Гройсман 1979; Кемпбелл 1979; Байбурін 1985; Бернштам 1985; Громико 1986; Винокур 1993; Карасик 1992, 1998; Сєдов 1998]. p> Таким чином, ми виходимо з факту найтіснішого взаємовпливу ситуації і мови в процесі комунікації. Комунікативна ситуація, в якій реалізуються різні види мовного спілкування, визначеними чином структурується, при цьому виділяються конкретні фактори комунікації [Hymes 1971; Coulthard 1985; Seville-Troike 1994, 1996], що визначають характер мовного спілкування. Вплив можуть надавати кілька факторів одночасно або тільки один з них. До таких факторів відносяться:
В· обстановка (місце і час або культурно обумовлена ​​ситуація - сцена (scene));
В· характеристики учасників спілкування;
В· послідовність форм і тим дискурсу (послідовність мовних актів);
В· тон або настрій (тональність),
В· засоби передачі повідомлення (усні, письмові, спів і т.д.);
В· норми спілкування, інтеракції, що існують для учасників спілкування і ситуацій (чи є вибір типу мовлення, найбільш характерного для даного співрозмовника, обов'язковим, проявом ввічливості чи образливим (у разі, якщо він не знає більш престижною різновиди));
В· норми інтерпретації (вірування і цінності, народна логіка, наприклад, інтерпретація дитячої вокалізації як окремого коду);
В· жанр [Hymes 1971, p.66]. Див також [Ервін-Тріпп 1975; Крисін 1989а]
Залежно від факторів ситуації спілкування може бути контактним/дистантних, безпосереднім/опосередкованим, усним/письмовим, діалогічним/монологічним, міжособистісним/публічним/масовим, приватним/офіційним, вільним/стереотипним, кооперативним/конфліктним, мовним/текстовим , інформативним/Фатіческім, з наративним/комунікативним режимом промови [Формановская 1998]. p> що аналізуються в [Hymes 1972] ситуації спілкування є подіями, якщо ми можемо говорити про них як відбулися актах. Перехід з однієї ситуації в іншу здійснюється допомогою подій. Динамічний аспект подій [Bennett 1988; Шабес 1990; Ірісханова 1997], зміна полож...
