отних фактів, понять, закономірностей, теорем, способів дій і способів діяльності;
4) регулярність: систематичність перевірки, органічно поєднується з самим навчальним процесом;
5) індивідуальність: перевірка і оцінка знань, умінь і навичок кожного учня.
Форми перевірки:
1) індивідуальна: доцільна в разі з'ясування індивідуальних знань, здібностей і можливостей окремих учнів; вона завжди планується і підлягають їй все учні класу.
2) групова: клас тимчасово ділиться на кілька груп (від 2 до 10 учнів) і кожній групі дається перевірочне завдання, однакове або диференційоване і перевіряють результати письмово-графічного завдання чи практичного або перевіряють точність, швидкість та якість виконання. Застосовують при повторенні з метою узагальнення та систематизації навчального матеріалу, при виділенні прийомів і методів вирішення завдань, при акцентуванні уваги учнів на найбільш раціональних способах обчислення завдань і т.д. Іноді її проводять у вигляді ущільненого опитування.
3) фронтальна: вивчається правильність сприйняття і розуміння навчального матеріалу, якість словесного, графічного, предметного оформлення, ступінь закріплення в пам'яті.
Види перевірки:
1) поточна: протягом усього навчального року; на кожному уроці. Перевіряється правильність і усвідомленість кожного практичного і пізнавального дії учня, його умінь проводити аналіз, обгрунтувати вироблені дії, виділяти істотне в досліджуваному, диференціювати поняття, виробляти кроки перетворень і т.д.
2) тематична: умова основних положень теми. Перевіряються вміння учнів зв'язно і послідовно викладати засвоєний матеріал, узагальнювати конкретизувати систематизувати, застосовувати знання при вирішенні практичних та пізнавальних завдань. Проведення тематичної перевірки багато в чому залежить від чіткого виділення в темі основних розділів або підтем, які задають частоту перевірки, яка здійснюється через систему контрольних короткочасних робіт.
3) підсумкова: має спеціалізований характер (іспит або річна контрольна робота).
Методи перевірки:
1) Усна: можливі різні цільові установки (перевірка домашнього завдання, виявити підготовленість учнів до вивчення нового матеріалу, перевірити ступінь розуміння і умов знань, вивчити рівні розвитку математичної мови, властивостей і якостей мислення і т.д.). Методика усної перевірки містить дві основні частини:
a) Складання перевірочних питань та їх завдання;
b) Відповідь учнів на поставлені питання і слухання його. При складанні питань слід пам'ятати, що перевіряти слід ті знання, які є провідними в даному курсі або відносно важко засвою...