стиками суб'єкта діяльності забезпечується їх реалізація. Так, мінімізація впливу неможлива без урахування закономірностей функціонування системи, відносно якої реалізується управління, а це передбачає відому гнучкість стратегій поведінки, їх динамічність, в цілому активну позицію суб'єкта управлінської діяльності. Комплексність забезпечується орієнтацією на широкий спектр засобів і методів впливу, характерних як для інституціональних, так і для неформальної підсистем, і навичками їх використання. Несуперечливість може мати місце тільки при сформованих прогностичних навичках, що особливо стосуються соціальних, соціально-психологічних і психологічних наслідків прийнятих рішень. Системність реалізується через орієнтацію на всі групи факторів, актуальних для відповідного рівня компетенції керівника, тобто можна говорити про широку орієнтації цілей суб'єкта управлінської діяльності. Таким чином, зазначені принципи можуть реалізуватися лише суб'єктом з системної орієнтацією цілей взаємодії, які володіють різноманітними засобами і методами впливу, характерними як для інституційних, так і для неформальної підсистем; управлінське взаємодія цих керівників здійснюється на основі прогнозу організаційно-економічних, юридичних, соціальних, соціально-психологічних і психологічних наслідків конкретних дій і рішень. Для них також характерні активно реалізуються, гнучкі, динамічні стратегії.
Дуже істотним є той факт, що лише в системних теоріях стилю управлінської діяльності з найбільшою повнотою відображена значимість динамічних характеристик стилю. Так, відповідно до ситуаційної моделлю Фідлера, ключовим моментом для успішності діяльності керівника представляється співвідношення між такими параметрами, як тип розв'язуваної підрозділом завдання, структура посадових повноважень і відносини в системі В«Керівник-підлеглийВ». Модель Херсі і Бланшара передбачає зв'язок між стилем управління і відносній зрілістю виконавців, будь то група або конкретний працівник. Та й саме поняття зрілості розглядається ними не як якась постійна характеристика суб'єкта діяльності, а як досить динамічне утворення, залежне, в тому числі, і від особливостей ситуації, в якої розгортається діяльність. У відповідності з цією концепцією одна і та ж група в різних ситуаціях може демонструвати різний рівень зрілості, що зажадає від керівника гнучкості у виборі ним способів взаємодії з підлеглим. Модель Врума - Йеттона задає алгоритм вироблення рішення в залежності від типу ситуації в системі В«підлеглий - керівникВ». Дещо інша модель, яка вказує мотивацію персоналу, його задоволеність і ефективність діяльності зі стилем керівництва, створена Т. Мітчеллом і Р. Хаусом. У відповідності з цією концепцією можна впливати на підлеглих, збільшуючи для них значимість поставлених цілей або мінімізуючи зусилля по їх досягненню. На базі цих посилок виділені чотири стилю: інструментальний стиль, стиль підтримки, стиль, який би участь підлеглих у прийнятті р...