на хвилину. Для відпочинку рекомендується відводити 45-90 с. При поступовому збільшенні тривалості виконання малоінтенсивних вправ обсяг біговій підготовки в 11 - 12-річному віці можна довести до 14 км на тиждень. Розвивають витривалість також ходьба і біг, пересування на лижах на дистанції від 1 км до 1,5 км.
Практика свідчить, що статична витривалість відмінно виховується за допомогою вправ в опорі, пов'язаних із значним напругою і з елементами статики. При цьому у вигляді відпочинку рекомендуються динамічні вправи і вправи на розслаблення. Відмінним засобом виховання загальної витривалості вважається повільний біг, особливо по пересіченій місцевості.
У практиці школи можливе застосування методів повільною, повторної і рівномірної роботи. До такої думки приходять багато дослідників, вважаючи, що витривалість необхідно виховувати з молодшого шкільного віку, використовуючи повільний біг протягом 8-30 хв, регбі, футбол - 30-60 хв. Обсяг і інтенсивність роботи при вихованні витривалості потрібно регулювати інтервалами відпочинку, орієнтуючись на показники пульсу, величина якого не повинна перевищувати у школярів 190 ударів на хвилину. Тривалість відпочинку при пробеганием дистанцій від 30 до 80 м може становити від 1 до 1,5 хв. При пробеганием від 150 до 250 м інтервал збільшується до 3-4 хв.
При розвитку витривалості застосовується серія різноманітних засобів тренувального впливу. Рівномірний метод роботи полягає в тому, щоб давати навантаження з урахуванням індивідуальної фізичної підготовленості школярів і регулювати її в часі. Вправи при цьому методі виконуються в одному темпі, без стрибків і прискорень. Регулювати навантаження кількістю повторення вправ при достатніх інтервалах відпочинку дає можливість метод повторень. Змінної роботи метод полягає в тому, щоб вправи виконувалися в змінному темпі. Що стосується інтервалів відпочинку між виконанням вправ на витривалість, то вони залежать від довжини дистанції і становлять від 1 до 4 хв. ЧСС у учнів залежно ють фізичної підготовленості - від 140 до 180 ударів на хвилину.
Інтенсивність виконання вправ при розвитку витривалості повинна бути вище критичної -75-80% максимальної. Інтервали відпочинку, як правило, заповнюються малоінтенсивної роботою.
Гнучкість у шкільному віці взаємопов'язана з іншими фізичними здібностями і впливає на рівень їх розвитку.
Проведені Б. М. Сергєєвим дослідження дозволяють говорити про ефективності наступних вправ при виборчому вихованні гнучкості. Так, для хребта застосовують нахили з різних вихідних положень, що виконуються з допомогою і без допомоги партнера, для кульшового суглоба - махи ногами в передньозадньому і поперечному напрямках, випади, шпагат в упорі на руках з погойдуванням, вправи біля гімнастичної стінки, для суглобів плечового пояса - Ривки руками в різних площинах, обертання руками, вправа з палицями, вправи біля гімнастичної стінки.
Автор дослідив також різні варіан...