єю і етапів її розвитку, дозволу; знання суті конфлікту, його видів, типів, причин (об'єктивних і суб'єктивних) виникнення, умов протікання.  
 Крім того, на наш погляд науково-теоретична готовність включає необхідний обсяг поєднаних, а в оптимальному варіанті - інтегрованих знань методології, педагогіки, психології, соціології, фізіології. 
  У психологічну готовність педагога включена сукупність мотиваційного та емоційно-вольового компонентів: 
  · інтерес до проблеми протиріч і конфліктів у педагогічній діяльності; 
  · емоційно-вольове переживання конфліктної ситуації як творчої задачі, як можливості отримання нових знань про себе і про учнів; 
  · переконаність педагога в необхідності і важливості бачення, усвідомлення і вирішення конфлікту; 
  · орієнтацію на позитивний початок у поведінці вихованця; 
  · задоволеність результатами вирішення протиріч і конфліктів педагогічного процесу, розвитку колективу і особистості. [14] 
  Зміст практичної готовності педагога полягає в системі умінь і досвіді вирішення конфліктних ситуацій, придбаних в процесі педагогічної діяльності. 
  Вирішальне значення ми надаємо практичної готовності, оскільки в ній синтезовано всі види готовності: бачення і розуміння конфлікту на основі конфликтологических знань, вміння прогнозувати і оцінювати його наслідки; володіння засобами діагностування, попередження, дозволу і використання конфлікту у виховних цілях. 
  Педагог практично готовий до вирішення конфлікту, якщо його знання та вміння за названими ознаками вище середнього рівня. 
				
				
				
				
			  Таким чином, ми бачимо, що конфлікт піддався вивченню в різних аспектах з точки зору психології, педагогіки, соціології, філософії. 
  Усвідомлення, вміння побачити конфлікт, вибрати способи і методи його дозволу, є вимогою, яка пред'являється до педагога. Формування готовності вихователя до вирішення педагогічних конфліктів повинно бути спрямована на формування готовності до даної професійної діяльності, яка включає психологічну (мотиваційну, емоційно-вольову), яка відображатиме міру внутрішньої готовності і педагогічну форму готовності, яка відображатиме сово?? упность знань з педагогічної конфліктології, умінь і навичок роботи з конфліктом. 
  Готовність педагога містить в собі професійну придатність особистості (сукупність індивідуальних особливостей людини, здібностей і характерологічних рис, істотних для успішного професійного спілкування та діяльності) і підготовленість до діяльності (знання, вміння та навички, набуті в процесі професійної підготовки). 
  Аналіз психолого-педагогічних літератури з проблеми показав різноманітні позиції з питання професійної готовності педагога до взаємодії і взаєминам з вихованцями. Нами розглянуті три компоненти професійної готовності педагога, які можуть бути включені у зміст готовності педагога дошкільного навчального закладу до розв'язання дитячих конфліктів. 
  І так, в нашому дослідженні під готовністю вихователя до вирішення конфліктів у дошкільнят ми будемо дотримуватися поняття Г.М. Болтунова як сукупність складових науково-теоретичної, психологічної та практичної готовності. 
   1.2 Особливості дозволу дитячих конфліктів в освітньому процесі ДОУ 
  вихователь конфлікт дошкільний педагогічний 
  Конфлікт (від лат. сonflictus- зіткнення сторін) думок, сил; вища стадія розвитку суперечностей в системі відносин людей, соціальних груп, соціальних явищ, суспільства в цілому [42]. 
  Конфлікт - складне соціальне явище. Він робить істотний вплив на процес становлення та розвитку особистості і суспільства в цілому. Він порушує звичний хід подій, може призвести до серйозних збоїв педагогічного процесу, але в той же час відкриває можливість для розвитку відносин, досвіду учасників конфлікту, для виходу на новий рівень їх взаємодії. У професійній діяльності педагога конфлікти неминучі, вони порушують звичний хід подій і можуть призводити до серйозних збоїв педагогічного процесу. 
  Конфліктні ситуації у педагогічному процесі це не просто зіткнення і протиборство незбіжних цілей, прагнень та інтересів, а ситуація, яка дозволяє дитині виявити свої позиції, затвердити позитивні риси характеру, проявити самостійність у прийнятті рішень; вихователю - конфліктна ситуація надає можливість керувати моральним розвитком вихованця, формуванням його морального досвіду. 
  З конфліктами в середовищі взаємодії дітей різного віку педагоги стикаються досить рано. 
  Разом з тим, невміння вихователя вирішувати конфлікти або навмисне загострення їх з метою п...