е і другорядне, робити висновки й умовиводи.
Представлені види завдань дозволяють сформувати необхідні вміння для розвитку дослідницької діяльності учнів 4 класу.
Успіх даної діяльності прямо залежить і від її чіткої організації. Під моїм керівництвом був складений план-графік виконання навчального дослідження, в ньому були визначені часові рамки, обсяг роботи і етапи її виконання. Суть технології навчального дослідження полягає в тому, щоб допомогти учневі пройти шлях наукового пізнання і засвоїти його алгоритм. Керівництво з боку педагога навчальними дослідженнями здійснюється на всіх етапах виконання роботи, але найбільш важливо воно на етапі формулювання теми, цілей, вихідних положень, а також при аналізі виконання проекту.
Теми, які можуть бути використані в ісследовательскойработе, можна розділити на 3 групи:
) фантастіческіе- вони орієнтовані на розробку неіснуючих об'єктів і явищ;
) теоретіческіе- вони орієнтовані на вивчення і узагальнення фактів, матеріалів, які можуть містяться в різних джерелах;
) емпіріческіе- проводяться власні експерименти.
Завжди потрібно пам'ятати: тема повинна зацікавити і захопити дитину. З її вибором не варто затягувати. Більшість дітей, виключенням є обдаровані, не мають постійних пристрастей, їхні інтереси залежать від ситуації. Діяти треба швидко, поки інтерес не встигне згаснути.
Дослідницька робота може бути можлива й ефективна тільки на добровільній основі. Дітей цікавлять найрізноманітніші проблеми. Обрана тема повинна відповідати віковим особливостям дітей, розкриття її повинно бути корисно дослідникам.
Протягом всієї роботи вчителі повинні розуміти, що основним очікуваним результатом є розвиток творчих здібностей у дитини і придбання їм нових знань, умінь і навичок. Першу частину можна вважати тим, що створює дитина сама, своєю головою і своїми руками (макет, проект, звіт і т.д.) Друга частина результата- це найважливіший момент-педагогічний: досвід самостійної, творчої, дослідницької роботи, нові знання та вміння, які складають широкий спектр особливостей, що відрізняють справжнього творця від простого виконавця.
Обидва ці результату добре представляються огляду під час захисту дітьми своїх робіт. Тому підведення підсумків набуває особливої ??значущості. Це необхідний і дуже важливий етап роботи.
Про проведену роботу потрібно не просто розповісти, її потрібно захистити перед публікою, як справжнє дослідження. По ходу захисту школярі навчаються підносити здобуту інформацію, вони стикаються з суперечливими поглядами на дану проблему, вчаться доводити свою точку зору і спростовувати інші доводи.
Виконані роботи рецензують вчителя на методичних організаціях, після чого учень може отримати пораду для коригування роботи. Для оцінки результатів і нагородження дипломами створюється журі. У роботі оцінюється цінність теми, оригінальність матеріалу, структура і логіка проведення роботи, стиль викладу, відповіді на задані питання. Для представлення проекту надається 5-7 хвилин. До всього іншого, роботи діляться за номінаціями: найцікавіший експеримент, найоригінальніша тема, самий яскравий виступ і т. Д.
Показ робіт є святом для учнів, на якому оцінюється їх працю. Хлопці відчувають себе справжніми вченими, спілкуючись між собою, і, коли знаходять однодумців.
У підсумку можна зазначити, що для вчителя оцінювання ступеня сформованості умінь і навичок дослідницької діяльності відіграє важливу роль. Сприятливої ??оцінки гідний будь-який рівень досягнутих результатів.
. 2 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Щоб перевірити ефективність формуючого етапу експерименту роботи, необхідно проведення контрольного обстеження дітей. Методика контрольного обстеження аналогічна методиці констатуючого обстеження рівня дослідницької компетентності молодших школярів. Повторне діагностування рівня сформованості дослідницьких умінь молодших школярів показало, що в учнів, які залучені до занять дослідницькою діяльністю, він став значно вище в порівнянні з тими, які до цієї діяльності не мали відношення.
Виходить, що у беруть участь у дослідницькій діяльності учнів 4 класу значно вище, ніж у дітей, які не брали участь у дослідницькій діяльності, середні рівні дослідницьких умінь, а конкретно вміння виділяти головне і другорядне, визначати поняття , класифікувати, порівнювати, виявляти закономірності, спостерігати, висловлювати свою думку, задавати питання по прослушанному тексту, вміння використовувати словники, вміння письмово відповісти на питання, вміння висунути гіпотезу, вміння сформулювати мету, вміння ви...