домлення, 5) джерелами інформації, 6) аудитивное досвідом слухача.
. Види аудіювання розрізняються як за комунікативною установці, так і за метою його проведення.
. Провідну роль у розвитку навичок аудіювання грають технічні засоби слухової, зорової та зорово-слуховий наочності. Оволодіння аудіюванням дає можливість реалізувати виховні, освітні і розвиваючі цілі. Воно дозволяє вчити учнів уважно вслухатися в звукову мову, формувати вміння передбачати значеннєве зміст висловлювання і таким чином, виховувати культуру слухання не тільки іноземною, але і рідною мовою.
. Навчання аудіювання з використанням аудіовізуальних джерел з більшою ймовірністю дасть кращий результат.
Глава 2. Навчання аудіювання на основі аудіовізуального методу
. 1 Ау діовізуальний метод навчання ІМ
Приблизно в той же час, коли відбувалося оформлення аудіо лінгвального методу в США, у Франції розвивається методичне напрямок, отримав назву аудіовізуальний метод. У його створенні основну роль грали такі вчені, як Р. Губернія і П. Ріва. У відборі матеріалу брали діяльну участь французькі лінгвісти Ж. Гугеігейм і Р. Міші. В основному, метод розроблявся для інтенсивного навчання дорослих, оскільки після другої світової війни і проголошення колишніх колоній суверенними державами у Франції виявилося багато представників цих країн. Аудіовізуальний метод виходить з прямого методу, головною характеристикою якого була відмова від навчання системі. В якості мети навчання був обраний «живий» мову, такий, яким користуються в повсякденному спілкуванні. Лінгвісти до того часу вже звернули увагу на феномен мови, впритул зайнялися вивченням фонетичного рівня мови. Це не могло не вплинути на методику.
Навчають входять в світ вивчається «прямим шляхом», тобто так, як дитина опановує рідною мовою. Крім того, це означає, що студенти не потребують мові-посереднику, вплив якого, з точки зору послідовників даного методу, гальмує становлення навичок і вмінь. Ця ідея має серйозне методичне наслідок: як самі заняття, так і підручник виключають використання рідної мови. Прямий метод принципово одномовність. Отже, для того щоб пояснювати і домагатися розуміння, необхідно розвиток спеціальних форм пояснення. Так виникає витончена система способів семантизації (пояснення значення) лексики, заснована на положеннях лексикології про взаємини слів між собою - семантизация через приведення синонімів, антонімів, через визначення, опис і т. П. Як прийом семантизації виключається тільки переклад. Найбільш широке застосування знаходить семантизация через наочність, яка розуміється не тільки як опосередкована (картинки, ілюстрації), але і як пряма (демонстрація самих предметів, твір дій і т.д.).
Наступною принциповою особливістю прямого методу є відмова від дедуктивного підходу до викладу граматичного матеріалу. Закономірність, тобто правило вживання того чи іншого граматичного явища виводиться лише після його засвоєння в ході багаторазового повторення мовних зразків (фраз) як в ході самого заняття, так і за допомогою підручника через систему вправ. Пріоритет практичного застосування того чи іншого мовного зразка без обов'язкового засвоєння теоретичного матеріалу (правила і винятків з нього) характеризується як індуктивність прямого методу. Крім того, з індуктивності можна вивести ще дві його характеристики: по-перше, багато разів повторюючи і таким способом заучуючи мовні зразки, яких навчають імітують вчителя або підручник. Звідси випливає ще одне позначення прямого методу - імітаційний. По-друге, модифікуючи мовні зразки, яких навчають діють методом проб і помилок, спираючись не стільки на знання правил, скільки на інтуїцію. Отже, на відміну від когнітивного граматичного методу прямий метод можна охарактеризувати як інтуїтивний [44].
Дуже важлива роль всередині цієї специфічної методичної системи відводиться вчителю. Він є зразком в абсолютному значенні цього слова. Його мова повинна звучати чітко, зрозуміло, фонетично правильно і красиво - прямий метод вперше висуває вимогу навчання фонетиці, його навчальні посібники містять вправи для розвитку навичок вимови. Отже, переважно використання в ролі вчителів носіїв мови. У Європі і сьогодні по прямому методі працюють так звані школи Берлица. Прямий метод став трампліном для розвитку таких суто специфічних, високотехнізірованних методів навчання, як аудіолінгвальний і аудіовізуальний методи.
Як і в прямому методі, в аудіовізуальному в якості основної мети навчання висувалося навчання усній розмовної мови, виходячи з таких міркувань: літературна мова, на думку представників цього напряму, значно відрізняється від розмовного. Завдання ж навчання полягає в тому, щоб включити учнів в повсякденне спілкування, в ході якого...
