і т. Д. Використовувати їх на заняттях в якості фізкультхвилинок, пальчикової гімнастики - це сприяють не тільки розвитку моторики, мовлення, але й викликає почуття радості у дітей. Також дані твори можна використовувати при проведенні режимних моментів (умивання, прийом їжі, підготовка до сну, одягання, роздягання і т. Д.).
З білоруськими казками найкраще знайомити дітей за допомогою інсценування в настільному площинному театрі і на фланелеграфе, а також організовувати перегляди виїзних театрів. Такі методи роботи сприяють розвитку емоційної чуйності. Діти отримують від перегляду масу задоволення і радості, що сприятливо впливає на їх психічний стан. На основі вражень від переглядів з дітьми можна проводити бесіди на різні теми: «Чим вам сподобалася казка?», «Який герой у казці позитивний, а який негативний?», «Хто добрий, а хто злий?» І т. Д. Дітям старшого дошкільного віку можна читати казки на різну тематику: про тварин, людей, природу, чарівні казки. На основі прочитаного можна запропонувати дітям самим взяти участь в інсценуванні уривків з казок. Потім на заняттях з образотворчої діяльності запропонувати дітям передавати свої почуття, настрій, враження в малюнках.
Також, в умовах дитячого садка, можна створити білоруський куточок, у якому розміщені елементи костюмів різних персонажів з білоруських народних казок, атрибути до народних ігор.
Велику роль у формування емоційного досвіду у дошкільника з інтелектуальною недостатністю грають народні ігри. Кожен народ має свої самобутні ігри, які займають велике місце в житті дитини. Педагогіка розглядає гру як один із засобів виховання хлопців дошкільного віку. Народні ігри, в яких використовується музика, відносяться одночасно до числа як творчих - емоційно розвиваючих так і рухових, бо вони сприяють і музичному, і загальному розвитку дошкільника.
Народна гра формує поведінку дитини, риси його характеру, виховує почуття дружби, колективізму, розвиває розумові та творчі здібності малюка. Будучи невід'ємною частиною його діяльності, гра приносить дитині радість.
Білоруські народні дитячі ігри тісно пов'язані з життям і трудовою діяльністю людей, климатогеографического становищем нашої республіки, її природним середовищем.
Народна гра - це соціологічний феномен, в якому дбайливо збережені кращі традиції народної педагогіки, фізкультури, статути і національний колорит.
Як правило, білоруські народні ігри - живі. Вони визначаються багатством різноманітних впливів на організм дошкільника, формують в них необхідні фізичні навички, викликають певний емоційний відгук.
Народні гри вносять в діяльність дошкільнят елементи змагання, спритності і тямовитості. Народні мелодії, легко запам'ятовуються, сприяють розвитку в дітях музичної пам'яті і слуху, виховують любов до білоруської музики. Через гру діти приєднують до радісного знайомства із зовнішнім світом. У грі найповніше виявляються творчі здібності вихованців, фантазія, їхні людські якості. Всі народні ігри - колективні, в них грають групами. І від того, як буде вести себе той чи інший дитина, залежить емоційний стан всіх присутніх дітей.
Головна вимога при проведенні народної гри полягає в тому, щоб навчити хлопців рухатися відповідно до характеру музики.
Педагогічні дослідження показують, що провідне бажання дитини - це бажання рухатися, а гра дає можливість для здійснення найрізноманітніших рухів.
Важко переоцінити значимість гри в справі формування фізично сильного, емоційно підготовленого і інтелектуально розвиненого члена дитячого колективу.
Через гру дошкільнята пізнають світ. Народна творчість збагачує дитячі ігри новим змістом. Використовуючи забави з дітьми молодшого віку, можна залучати їх до" ритмічний біг, танці, взагалі, всі види рухів, які сприяють всебічному фізичному розвитку.
Численні забави дозволяють розгорнути невелике ігрове уявлення, вчать хлопців діяти в колективі відповідно з обставинами.
Не можна не відзначити і пізнавальної значимість забав. З їх допомогою дітям розкриваються не тільки явища рідної природи, а й численні боку робочої діяльності людей.
На основі білоруських народних пісень виникли хороводи, різноманітні па характером і змістом. Хороводи прийшли до дітей з дорослого репертуару, поступово змінюючись і відповідаючи дитячому сприйняттю. Водячи хороводи, хлопці висловлюють свої особисті відносини до кого-небудь з друзів. Це почуття зберігається і після гри, створюючи початок емоційного виховання.
Хороводи викликають бажання проявити себе навіть у самого сором'язливого дитини. Виконання хороводних дій є більш образним, якщо в них використовуються ...