овинно бути відчутним і своєчасним (мінімізація розриву між результатом праці та його заохоченням);  
 - постійне увагу до працівника і членам його сім'ї - найважливіший мотиватор; 
  - необхідно частіше давати людям можливість відчути себе переможцями; 
  - заохочувати треба за досягнення не тільки основної мети, але й проміжних; 
  - працівники повинні відчувати свободу дії, можливість контролювати ситуацію; 
  - розумна внутрішня конкуренція - двигун прогресу. 
  Можна сказати, що на підприємстві існує комплексний підхід до мотивації праці, який включає в себе: 
    - культуру підприємства: система загальних для всього персоналу підприємства ціннісних орієнтацій і норм; 
  - систему участі: розвитку відносин партнерства; 
  - принципи керівництва: приписи і нормативні положення для регулювання відносин між керівниками і підлеглими в рамках діючої всередині організації концепції управління; 
  - залучення до прийняття особливо значущих для підприємства рішень: визначення форм відповідальності, добровільну участь у прийнятті рішень; 
  - кадрова політика: планування і вибір заходів з підвищення кваліфікації та внутрішньо-виробничої мобільності з урахуванням потреб, бажань і професійних здібностей працівників; 
				
				
				
				
			  - регулювання робочого часу: гнучке пристосування робочого часу до потреб працівника і підприємства; 
  - інформація працівників: доведення до працівників необхідних відомостей про справи підприємства; 
  - система оцінки персоналу за визначеними зара-
  неї встановленим критеріям; 
  - програма підприємства "Імідж підприємства" - 
  спеціальна програма з підвищення іміджу 
  підприємства. 
  Таким чином, соціальні відносини в колективі ДП "СПб Будинок Книги" можна оцінити як високоефективні. Кількісний і якісний рівні соціальний політики підприємства, безсумнівно, належать до значних організаційним цінностям. 
                        3. В И В О Д И  
   Незважаючи на високі досягнення у сфері управління 
  персоналом, на підприємстві існують проблеми у сфері регулювання соціальних відносин. Основна полягає в тому, що на підприємстві відносно низьким є статус кадрової служби. 
  Рішення про наймання на роботу приймається майже завжди керівником. Кадрова служби не вирішує питання розстановки і виховання кадрів, призначення керівників підрозділів, накладення дисциплінарних стягнень на порушників трудової дисципліни. 
  Незадовільно налагоджена робота з вивчення причин руху кадрів, їх взаємин. Діяльність фахівців з кадрів обмежується головним чином оформленням документації. У даному випадку керівник підприємства приймає на себе обов'язки по формуванню як кількісного, так і якісного складу трудового колективу. Не можна сказати, що ефективність діяльності магазин...