го сенсу подій, образів, а також специфіки художньої манери автора. Основним завданням третього етапу - заключних уроків - є відтворення цілісності сприйняття твору мистецтва слова відповідно з авторським задумом і особистісним розумінням прочитаного, а також активізація умінь і навичок школярів.
Співвіднесеність етапів вивчення з етапами сприйняття - це і є реальний облік знань психології сприйняття учня в шкільному курсі літератури. Учитель веде учня від початкового сприйняття до сприйняття поглибленому, в якому повинна зберегтися емоційність безпосереднього сприйняття. І хоча на уроках літератури часом важко буває визначити, де закінчується читання і починається аналіз, де закінчується один етап вивчення тексту і починається інший, принципове поділ на три етапи надзвичайно важливо, бо на першому створюється установка на усвідомлене ставлення до твору, на другому аналізується сам текст, на третьому робляться висновки і узагальнення, удосконалюються вміння та навички аналізу. Слід враховувати особливості сприйняття читачем різних родів літератури, що допоможе чіткіше розкрити характер початкового сприйняття і його подальшого поглиблення. Основною особливістю сприйняття лірики є сила безпосереднього емоційного враження. Учні V-VII класів більш сприйнятливі до ліричної поезії, ніж учні VIII-IX класів, коли у багатьох підлітків настає тимчасова В«глухотаВ» до ліричної поезії. У X-XI класах інтерес до лірики повертається, але вже в новому, більш високій якості. В«Найбільшу складність представляє сприйняття не тільки конкретного, а й узагальненого сенсу поетичних образів, а також емоційної та смислової ролі віршованої формиВ» [8; 165].
На уроках лірики учнів вводять у світ авторських думок і почуттів; важливо не поспішати зробити перехід від одиничного до узагальненого значенням поетичного образу. p align="justify"> Навчити школяра сприймати ліричну поезію - так можна сформулювати одну з найважливіших цілей шкільного вивчення літератури.
Труднощі сприйняття драми пов'язана з відсутністю авторської мови, особливим значенням мовлення персонажів, концентрованістю думок і почуттів, соотнесенностью драми з необхідністю сценічного втілення і тієї ілюзією дійсного життя, справжній зміст якої часто вислизає від учнів. У роботі з учнями використовуються такі методи роботи, як виразне і коментоване читання, читання за ролями, знайомство зі сценічною історією вистави, бесіда про переглянуті спектаклі; частіше, ніж при вивченні інших родів літератури, застосовуються технічні засоби навчання. Виразне читання, усне словесне малювання допомагають посилити співпереживання і емоційне сприйняття п'єси. Твори епічних жанрів - а їм відведено найбільше місця в програмі - також представляють певну складність для учнів як середніх, так і старших к...