в, які використовує професіонал для побудови індивідуальної класифікації необхідних для вирішення розумової задачі елементів. Зрозуміло, що отримання інформації про ці механізмах, як і будь-які дослідження процесуальних особливостей мислення, представляє значні труднощі. Розглянемо деякі види індивідуальних класифікацій в практичному мисленні, по можливості зробивши припущення і про способи, якими ці класифікації здійснюються.
Соціально-економічні тенденції розвитку суспільства вносять істотні зміни в освітню політику в усіх країнах світу, в тому числі і Росії. Пріоритетним напрямком у розробці стратегії її перспективного розвитку є підвищення якості освіти, з метою підготовки конкурентоспроможних фахівців на ринку праці.
Одним з основних факторів успішної професійної діяльності суб'єкта інженерно-технічної праці є мислення, як складова професійно важливих якості майбутнього фахівця.
Мислення фахівця XXI століття являє собою складне системне утворення, включає в себе синтез образного і логічного мислення і синтез наукового і практичного мислення. У діяльності інженера поєднуються ці полярні стилі мислення, потрібні рівноправність логічного й образно-інтуїтивного мислення, рівноправність правої і лівої півкуль мозку. Для розвитку образного мислення інженера необхідні мистецтво, культурологічна підготовка. У розвитку наукового мислення головну роль грають фундаменталізація освіти, оволодіння базовими науками. Практичне інженерно-технічне мислення формується, обертається між трьома крапками: базові фундаментальні науки (фізика, математика і т. д.), тип практичного об'єкта і його технічна модель, сформульована в технічних науках.
Мислення - Це опосередковане і узагальнене відображення дійсності, вид розумової діяльності, полягає в пізнанні суті речей і явищ, закономірних зв'язків і відносин між ними.
Перша особливість мислення - його опосередкований характер. Те, що людина не може пізнати прямо, безпосередньо, він пізнає побічно, опосередковано: одні властивості через інші, невідоме - через відоме. Мислення завжди спирається на дані чуттєвого досвіду - відчуття, сприйняття, уявлення - і на раніше набуті теоретичні знання.
Друга особливість мислення - його узагальненість. Узагальнення як пізнання загального і істотного в об'єктах дійсності можливо тому, що всі властивості цих об'єктів пов'язані один з одним.
Маркова А.К. справедливо зазначала те, що розвинене професійне мислення - важлива сторона процесу професіоналізації і передумова успішності професійної діяльності.
Професійний тип (склад) мислення - це переважаюче використання прийнятих саме в даній професійній галузі прийомів вирішення проблемних завдань, способів аналізу професійній ситуації, прийняття професійних рішень, способів вичерпування змісту предмета праці, так як професійні завдання нерідко володіють неповнотою даних, дефіцитом інформації, бо професійні ситуації швидко змінюються в умовах нестабільності суспільних відносин.
До основним якостям сучасного фахівця технічного профілю відносяться: творче осмислення виробничих ситуацій і комплексний підхід до їх розгляду, володіння способами інтелектуальної діяльності, аналітичними, проектувальними, конструктивними вміннями, кількома видами діяльності. Швидкість переходу від одного плану діяльності до іншого - від вербально-абстрактного до наочно-дієвому, і навпаки, виділяється як критерій рівня розвиненості технічного мислення. Як розумовий процес технічне мислення має трикомпонентну структуру: поняття-образ - дія з їх складними взаємодіями. Найважливішою особливістю технічного мислення є характер протікання розумового процесу, його оперативність: швидкість актуалізації необхідної системи знань для вирішення незапланованих ситуацій, імовірнісний підхід при вирішенні багатьох завдань і вибір оптимальних рішень, що робить процес вирішення виробничих і технічних завдань особливо складним.
Мислення являє собою узагальнену та опосередковану форму психічного відображення людиною навколишньої дійсності, яка встановлює зв'язки і відносини між пізнаваними об'єктами. Тип мислення - це індивідуальний спосіб аналітико-синтетичного перетворення інформації. Незалежно від типу мислення людина може характеризуватися певним рівнем креативності (творчих здібностей). Профіль мислення, що відображає домінуючі способи переробки інформації і рівень креативності, є найважливішою особистісної характеристикою людини, що визначає його стиль діяльності, схильності, інтереси і професійну спрямованість.
Можна виділити 4 базових типу мислення, кожен з яких володіє специфічними характеристиками.
1. Предметне мислення. Нерозривно пов'язане з предметом у просторі та часі. Перетворення інформації здійснюється за допомогою предметних дій. Існують фізичні обмеження на перетворення. Операції виконуються тільки послідовно. Результатом є думка, втілена в новій конструкції. Цим ти...