льцем.
Виступаючи з трибуни, державний службовець повинен звертати увагу не тільки на звукову та змістовну сторону свого повідомлення, а й на ті жести-ілюстратори, які він використовує для пояснення сказаного. За допомогою таких жестів посилюються певні моменти повідомлення. На думку видатних теоретиків ораторського мистецтва, виразні жести повинні відповідати змістом та значенням фрази або окремого слова. Тільки так жести здатні «оживити мова», посилити її емоційне звучання. Однак не всі жести виступаючих виробляють сприятливу дію на аудиторію.
Занадто часті, механічні, метушливі або різкі рухи відволікають від основного змісту, викликають у слухачів роздратування і неприязнь до виступаючого. Треба постаратися відмовитися від шкідливих звичок, що виявляються в невиправданих жестах: крутити в руках окуляри або гудзик на піджаку, чіпати себе за вухо або ніс, занадто швидко ходити під час виступу або непомірно розмахувати руками. Під час ділової бесіди, як і під час виступу, не варто зловживати жестами, так як вони відволікають увагу слухача, заважають сприйняттю звуковій мові. Інтенсивність жестикуляції може свідчити про невпевненість службовця в собі і своїх знаннях, про його нервозності і емоційної нестійкості.
Отже, питома вага усного мовлення в службовому спілкуванні значний, а отже, її роль надзвичайно велика. Тому грамотне мовна поведінка сучасного управлінця (насамперед усне мовлення), доповнене коректним невербальною поведінкою, - це його візитна картка. Звичайно, про професіоналізм ми судимо не за словами, а за справами, але проте культура мови як складова ділового образу державного службовця займає дуже важливу роль.
2. ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ
2.1 Ділове спілкування як форма організації предметної діяльності
Далі буде розглядатися ділове спілкування - що має ціль поза собою і служить способом, організації та оптимізації того чи іншого виду предметної діяльності: виробничої, наукової, комерційної та багатьма іншими.
Будь-яке загальну справу передбачає спілкування і взаємодію учасників як необхідний засіб забезпечення його ефективності. Діяльність не може ні виникнути, ні здійснюватися без інтенсивного спілкування.
Ділове спілкування являє собою особливу форму взаємодії людей у ??процесі певного виду трудової діяльності, яка сприяє встановленню нормальної морально-психологічної атмосфери праці і відносин партнерства між керівниками і підлеглими, між колегами, створює умови для продуктивної співпраці людей в досягненні значущих цілей, забезпечуючи успіх загальної справи.
Виробниче взаємодія може і не бути за своєю суттю спілкуванням в тому випадку, якщо інший суб'єкт виступає в якості об'єкта. Наприклад, при жорстко авторитарному стилі керівництва ставлення начальника до підлеглого виступає в основному як відношення суб'єкта до об'єкта. У цьому випадку формою відносин є дисципліна - принцип суворого регулювання ієрархічного соположенія керуючого і керованого. Зрозуміло, що керований позбавлений свободи дії, що право прийняття рішення надано керуючому суб'єкту, і тому зв'язок між ними асиметрична, монологічності, а не диалогична.
Предметом ділового спілкування є справа.
Зміст ділового спілкування - соціально-зна...