ії пройде набагато легше, якщо він ще школярем вже приміряв до себе посадові ролі директора, вченого, лікаря і т.п. Звичайно, учню легше буде засвоїти, що таке, наприклад прибуток, якщо він, виступаючи в діловій економічній грі в ролі директора підприємства, доведе, що підприємство працюватиме прибутковіше при вмілому застосуванні економічних методів управління.
У грі поєднуються два різних принципу навчання: принцип моделювання майбутньої професійної діяльності і принцип проблемності. Процес рішення задачі у навчальній діловій грі є пошуковим, дослідницьким.
Вимоги до навчальних ігровим завданням зводяться до наступного. Завдання має бути актуальною ,, для її вирішення потрібні базові знання, уяву і творчі здібності. Завдання має бути досить складною, але доступною для вирішення, вона має спонукати до використання наявних знань і пошуку нових принципів, фактів, методів рішення.
Найбільш сприятливий момент для застосування навчальних ділових ігор - завершальний етап шкільного навчання, оскільки учні старших класів вже володіють достатнім рівнем знань і вміють самостійно працювати.
Спеціалізація навчання відкриває нові можливості в плануванні та організації проблемних ситуацій при вирішенні навчальних завдань. З'являється можливість будувати навчальні гри з моделюванням пошуку вирішення комплексних завдань. Такі ігри вимагають встановлення міжпредметних зв'язків, вивчення реальних міжгалузевих відносин.
У центрі ігрового моделювання виявляється побудова імітаційної моделі, яка одночасно втілює найбільш характерні ознаки і властивості реального об'єкта і найбільш повно відображає суттєві сторони пропонованих професій.
Діяльність викладача в навчальній грі зводиться до її планування, організації та керівництву. [30, C. 6-8.]
Ділові ігри, як, втім, і всі активні методи навчання, характеризуються наступними типовими рисами:
активізують мислення самою технологією навчального процесу;
активність, придбана учням за допомогою гри, тривала і стійка;
стимулюють самостійне прийняття учнями творчих, мотиваційно виправданих дій і рішень;
процес навчання побудований на колективній основі і за певним алгоритмом;
підвищують ефективність навчання не за рахунок збільшення обсягу інформації, а завдяки глибині й швидкості її засвоєння;
багато з ігор ближчі до сучасних методів обробки інформації, ніж традиційні методи навчання.
У практиці вивчення професійного самовизначення ділові ігри набули широкого поширення з 80-х рр. минулого сторіччя. Підвищення гнучкості в організації навчального процесу, розширення свободи дій викладача, майстра, учнів, а також виразні можливості і високий виховний потенціал гри залучили до них велику увагу.
У навчальних закладах ділові ігри проводяться, як правило, з метою повторення, закріплення та перевірки засвоєння вивченого матеріалу. Змагальність, зміна видів занять при проведенні ділових ігор пожвавлюють сприйняття, інтерес, сприяють більш міцному запам'ятовуванню навчального матеріалу, допомагають викладачеві чергувати напружену роботу з невимушеними ігровими паузами, міняти темп діяльності, попереджати перевтома учнів.
Масове застосування навчальних ділових ігор обумовлено рядом причин. Одна з них пов'язана з тим, що вони в значній мірі підвищують пізнавальну активність учнів. Беручи участь у діловій грі, школярі отримують і засвоюють значно більше прикладної інформації, ніж при традиційному освоєнні навчального матеріалу. Властивий діловій грі азарт, можливість ризикувати дозволяють учасникам гри бути більш розкутими, повніше проявити себе. Гра сприяє також формуванню в учнів здібностей до самооцінки, роблячи її більш об'єктивною, бо всі основні дії та їх результати цілком залежать від самих граючих, оскільки всі вони, як правило, знаходяться в однакових стартових умовах.
Вирішуючи поставлене завдання, учні аналізують ситуацію, вибирають оптимальний варіант, доводять правильність своїх суджень. Все це активізує їх пізнавальну діяльність, привчає до самостійності, розвиває ініціативність, вміння оперативно приймати рішення і т.д.
Друга причина пов'язана зі становленням в країні ринкових відносин. У цих умовах розширюється сфера ділових контактів, а випускникові школи по ряду професій крім спеціальних знань і професійних умінь необхідний досвід ділового спілкування в різних життєвих і професійних ситуаціях. Продуктивність ділових контактів часто стає вирішальним фактором досягнення поставленої мети: правильний вибір тактики спілкування, культура переговорів, гнучкість, витримка і такт, знання правил ділового етикету дозволяють завоювати довіру і повагу партнерів по спілкуванню, створити позитивний імідж, а це досить важливо, особливо на початку самостійн...