нь.
Емоційні прояви, вплетені в пізнавальний інтерес:
емоції подиву;
почуття очікування нового;
почуття інтелектуальної радості;
почуття успіху.
Пізнавальний інтерес становить найважливіший мотив навчання, який лежить в основі позитивного ставлення учнів до школи, до знань, який спонукає вчитися з полюванням, пов'язаний з радісними переживаннями від розумової праці, з постійним прагненням заглибитися у вивченні нового. Творчі процеси актуалізують уяву, фантазію, передбачення, осяяння, створення нових образів, моделей. При всьому різноманітті, включених до пізнавальної інтерес, вони не ізольовані. Це своєрідний багатоаспектний сплав думки, уваги, емоцій, уяви - всіх процесів, що відображають стани свідомості та діяльності. Думка - воля, думка - дії, думка - переживання [40] - весь цей взаємодіючий комплекс виступає в пізнавальному інтересі, як інтегральне, притаманне тільки людині як суб'єкту діяльності особистісне утворення. Якщо в пізнавальному інтересі так сильно і глибоко виражені найважливіші психолого-пізнавальні процеси і стани людини, школяра, то природним має бути прагнення вчителя спиратися в навчальному процесі на пізнавальні інтереси учнів, гранично використовувати їх потенційні можливості з метою вдосконалення освіти, виховання і навчання різнобічної діяльністю здатної забезпечувати і соціальну детермінацію розвитку учнів та реалізацію індивідуальних здібностей кожного з них. При цьому слід мати на увазі, що включення школяра в різнобічну діяльність на уроці неодмінно повинно передбачати обов'язкове взаємодія з основними, фундаментальними для людини видами діяльності: працею - пізнанням - спілкуванням, здатними забезпечити благополучний перебіг життєдіяльності школяра, підготовку його до життя, формування і розвиток його особистості.
Г.І. Щукіна [57, С. 36] дає коротку характеристику різних видів діяльності та їх функціональних можливостей.
Види діяльності, включених в навчальний процес:
· Пізнавальна діяльність :
- озброює знаннями, вміннями, навичками;
сприяє вихованню світогляду, моральних, ідейно-політичних, естетичних якостей учнів;
розвиває їх пізнавальні сили, особистісні освіти, активність, самостійність, пізнавальний інтерес;
виявляє і реалізує потенційні можливості учнів;
долучає до пошукової та творчої діяльності.
· Предметно-практична (в навчальному процесі, на будь-яких уроках вона являє елементи трудової діяльності. Основні її функції здійснюються на уроках праці і в практичних трудових справах учнів. У рішенні завдань реформи школи ця діяльність повинна сприяти професійної орієнтації учнів):
- допомагає усвідомити практичну значимість науки;
розвиває політичний кругозір;
психологічно і практично готує до праці;
озброює практичними знаннями і навичками;
розвиває сенсорно-рухову сферу.
· Спілкування:
- сприяє обміну досвідом і знаннями;
встановлює комунікативні зв'язки з учасниками навчальної діяльності;
сприяє формуванню межсуб'ектних відносин.
· Гра:
- сприяє стимуляції будь-якої діяльності;
стимулює творчі процеси їхньої діяльності;
сприяє і розрядці напруженості, знімає втому;
створює сприятливу атмосферу навчальної діяльності, оживляє навчальну діяльність;
сприяє розвитку інтересу до навчання.
· Художня діяльність:
- сприяє естетичному сприйняттю й освоєнню дійсності;
розвиває художній кругозір;
формує ціннісні орієнтації в галузі мистецтва;
збагачує емоційну сферу школяра;
виявляє і розвиває творчі здібності учнів, їх естетичний інтерес.
· Громадська діяльність:
- надає опосередковане, але досить значний вплив на навчальний процес;
створює соціальну спрямованість будь-якої діяльності;
розвиває організаторські вміння та здібності;
збагачує мотиви будь-якої діяльності;
зміцнює успіх;
сприяє ...