ст підготовки навчається в певному напрямку. Сьогодні основна освітня програма забезпечується сукупністю документів - навчального плану, програм навчальних дисциплін і курсів. Однак, при цьому в рамках освітньої програми, не завжди забезпечується наступність навчальних курсів, практикумів і практик. Студенти часто не сприймають програму як цілісну систему підготовки, не бачать зв'язку між навчальними курсами. Крім того, при сучасній організації освітнього процесу необхідна злагоджена робота всіх викладачів, які працюють в рамках освітньої програми, координацію діяльності яких може виконувати
куратор освітньої програми .
Акулова О.В., Верещагіна Н.О., Даутова О.Б., Менг Т.В., Піскунова О.В. та ін виділяють наступні напрямки діяльності куратора освітньої програми:
- забезпечення наступності навчальних курсів загальнокультурного, загальнопрофесійного та спеціального блоків дисциплін;
- забезпечення наступності навчальних курсів, практикумів і практик;
- орієнтація студентів у змісті предметної області, що виходить за рамки систематичного навчання, але включеному до сфери його індивідуальних інтересів; орієнтація викладачів і студентів на таку організацію освітнього процесу, щоб у рамках кожного предмета чи способу практичної діяльності, щоб їх освоєння В«працювалоВ» на підготовку курсової чи випускної кваліфікаційної роботи, що може бути забезпечено, наприклад, виділеними в рамках освітньої програми типами і видами самостійної роботи студентів.
Можна виділити й інші позиції викладачів у системі ВПО. У позиції лектора-експерта викладач викладає учбовий матеріал, відповідає на запитання, здійснює контроль, виступає тренером. У позиції організатора він налагоджує взаємодію студентів з соціальним та фізичним оточенням: координує виконання завдань, розбиває на підгрупи, готує різні типи завдань і т.д. У позиції консультанта-фасилітатора викладач стимулює творчі прояви, спонукає до висловлювання, відстежує групову динаміку, допомагає учасникам подолати виниклі бар'єри у спільній роботі , спонукає студентів самостійно збирати нові дані, вирішувати і ставити завдання (Кларін М.В.).
Група дослідників під керівництвом А.П. Тряпіцина вважають, що при організації навчального процесу студента необхідне узгодження підходів до її організації командою викладачів освітньої програми. Команда викладачів освітньої програми:
В· визначає цілі самостійної роботи на основі компетентнісного підходу;
В· планує самостійну роботу студентів в рамках освітньої програми з модулю;
В· погоджує види самостійної роботи в рамках різних навчальних курсів;
В· встановлює зв'язок матеріалу з суміжними теоретичними курсами, між теоретичними знаннями і практикою;
В· усуває дублювання навчального матеріалу і завдань;
В· розробляє технологічну карту виконання самостійної роботи;
В· становить методичні рекомендації для учнів за виконання самостійної роботи;
В· інформує студентів та викладачів про графік самостійної роботи і т.д.
Таким чином, слідом за іншими дослідниками, ми вважаємо, що підвищення ролі організації самостійної роботи передбачає наступні напрямки діяльності викладача:
- переробку навчальних планів і програм з метою збільшення частки самостійної роботи студента над досліджуваним матеріалом, включення тем, що виносяться для самостійного вивчення, в тому числі і за допомогою комп'ютерних методичних засобів ;
- оптимізацію методів навчання, впровадження в навчальний процес нових технологій навчання, що підвищують ефективність праці викладачів, активне використання інформаційних технологій, що дозволяють студенту в зручний для нього час освоювати навчальний матеріал;
- вдосконалення системи поточного контролю роботи студентів, введення кредитно-рейтингової системи і широке впровадження комп'ютеризованого ...