ся в природному для досліджуваної мови темпі.
2.4 Цілі і зміст навчання
Навчання фонетиці повинно грунтуватися на ретельному описі і порівнянні звукових систем іноземної та рідної мов, так як труднощі в оволодінні звуковою системою обумовлені насамперед особливостями звукової системи рідної мови навчається.
Одиницею усного спілкування Ч. Фриз та Р. Ладо визнають пропозицію. Об'єктом освоєння мови, особливо на початковому етапі, має бути пропозиція, а не слово.
Аналізуючи питання про те, чи потрібно вивчати граматику при навчанні іноземної мови, Фриз та Ладо вказують на те, що така постановка питання неправомірна, так як без граматики не може функціонувати жодна мова. Структури мови повинні бути відібрані і розташовані в послідовності, що відбиває труднощі, які вони представляють для учнів. Ці труднощі можуть бути виявлені тільки на основі порівняльного аналізу структур рідного і досліджуваного мов, які і повинні передувати укладання навчальних матеріалів.
При відборі матеріалу слід розрізняти структури, якими учень повинен оволодіти продуктивно, і структури, необхідні тільки для розуміння мови.
Відбір продуктивної лексики і структур здійснювався на основі усної мови. Для цієї мети був використаний і статистично оброблений матеріал телефонних розмов об'ємом 3500ч звучання. Основними критеріями відбору служили вжиткового і типовість, а також близькість структур досліджуваної мови структурам мови рідної.
Добірні структури становили матеріал навчальних посібників, в яких вони були представлені у вигляді пропозицій-зразків, оскільки абстрактне позначення структури непридатне для практичного вивчення мови.
Звукова система і моделі складали основу навчальних матеріалів для початкового етапу навчання. Оскільки ні звуки, ні моделі не могли бути вивчені самі по собі raquo ;, турбувалися вивчення та певного словника. Словник розглядався як щось другорядне, його призначення полягало в тому, щоб ілюструвати студійовані звуки і моделі, тому на початковій стадії навчання він був гранично обмежений.
. 5 Методичні прийоми і підручники
Навчання читання і письма, як і у всіх представників розглянутого напрямку, не купували самостійного характеру - учні читали і писали тільки те, що було ними добре засвоєно в усній формі. Навчання читання розумілося, отже, як розвиток уміння дізнаватися в графічному зображенні усно засвоєний матеріал.
Значне місце відводиться звуковий боці мови - швидкості мови, інтонації, ритму, розподілу пауз у реченні і т.д., оскільки вони були невід'ємною частиною досліджуваних моделей/структур.
Найбільш повно Ч. ??Фриз та Р. Ладо виклали методику роботи з моделями. Вона становила сутність запропонованого ними підходу. Розглянемо її більш докладно.
У процесі оволодіння моделями були виділені наступні етапи: 1) заучування шляхом наслідування; 2) свідомий вибір нової моделі при її протиставленні вже відомим; 3) практика в тренуванні моделей; 4) вільне її вживання в мові.
Ці етапи, з одного боку, визначають побудову всього курсу навчання, з іншого - показують напрямок роботи при вивченні окремого мовного явища. Заучування шляхом наслідування поширюється на діалоги, з яких починається робота над предложеніямі- зразками. Далі робота над моделями проходить етапи усвідомленого вибору, тренування та вільного вибору. Останній етап пов'язаний з розвитком навичок вільного користування усним мовленням.
2.6 Навчання діалогу
Навчання діалогу, по Р. Ладо, складається з трьох компонентів, послідовно продовжують один одного: 1) оволодіння звуковою формою кожної пропозиції; 2) розкриття його значення; 3) закріплення асоціації між формою і значенням.
У роботі з діалогом Р. Ладо рекомендує техніку, застосовувалася в армійському методі, - заучування шляхом наслідування. Відповідно першим етапом роботи є слухання діалогу доти, поки учень не зможе правильно повторити кожне речення за учителем, а потім відтворити весь діалог по пам'яті.
Другий етап - ознайомлення зі змістом діалогу. Для цього вчитель може використовувати серії картинок-ілюстрацій до діалогу або повідомити учням приблизний еквівалент кожної пропозиції рідною мови. Діалог-еквівалент на рожном мовою можеть бути даний і в письмовій формі, краще в додатку до підручника, щоб не створювалося безпосереднього зв'язку між пропозиціями іноземною та рожном мовами. Якщо в підручнику діалог-еквівалент рідною мовою вже є, то учні самі читають його про себе. У будь-якому випадку вчитель не перериває ведення уроку іноземною мовою.
