Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Методи діагностики дослідницьких умінь молодших школярів

Реферат Методи діагностики дослідницьких умінь молодших школярів





класі, для визначення вихідного рівня сформованості дослідницьких умінь. Так само, вчителі використовують у своїх роботах кілька методів діагностування дослідницьких умінь, оскільки один лише метод діагностування не дозволить побачити достовірного результату.




Висновок


Таким чином, я дійшла висновку:

. Визначаючи навчально-дослідну діяльність молодших школярів, ми будемо говорити про спеціально організованої, пізнавальної творчої діяльності учнів, за своєю структурою відповідної наукової діяльності, яка характеризується цілеспрямованістю, активністю, предметністю, вмотивованістю і свідомістю. Результатом цієї діяльності є формування пізнавальних мотивів та дослідницьких умінь, суб'єктивно нових для учня знань і способів діяльності, особистісний розвиток учня. Дослідними вміннями, характерними для учнів початкових класів, ми виділяємо такі як: вміння організовувати свою діяльність, працювати з інформацією, здійснювати навчальний дослідження, оформляти і представляти результат дослідження, аналізувати й оцінювати дослідницьку діяльність.

Так само можна відзначити, що дослідницька діяльність це прийнятний метод роботи з дітьми, але він відрізняється деякими особливостями і не може існувати як єдиний вид заняття на уроці, так як основною відмінністю навчальної дослідницької діяльності від наукової є те , що головною метою цієї діяльності є не придбання нових знань, а придбання навичок дослідження як універсального способу освоєння дійсності. При цьому у дітей розвиваються здібності до дослідницького типу мислення, активізується особистісна позиція.

В даний час ФГОС НГО вимагає він вчителів якраз таки розвитку у младшеклассников універсальних навчальних дій, які можна формувати як на уроці, так і в позаурочний час, займаючись з дітьми дослідницькою діяльністю, яка буде їм цікава.

. Молодший шкільний вік - сприятливий період для залучення учнів у навчально-дослідну діяльність. У дитини з'являються анатомічні перетворення - формування скелета, ріст м'язів, зміцнення серцевого м'яза, так само збільшення головного мозку.

Крім цього у молодших школярів можна спостерігати такі психологічні новоутворення як уміння вчитися, понятійне мислення, внутрішній план дій, рефлексія, новий рівень довільності поведінки, орієнтація на групу однолітків. Все це виключно важливо тому, що початок шкільного життя - це початок особливої ??навчальної діяльності, що вимагає від дитини не тільки значного розумового напруження, а й великої фізичної витривалості, особливо якщо ми говоримо про дослідницьку діяльність, яка вимагає уважності, ревності, працьовитості, спостережливості. Для нас стає зрозумілим, що для дитини дослідження - це частина його життя, у зв'язку з цим для вчителя головним завданням стає не просто підтримання дитячого інтересу до дослідницької діяльності, а й розвиток цього інтересу.

. Складність у діагностуванні дослідницьких умінь молодших школярів полягає в тому, що у дитини, в силу вікових особливостей, ще не сформована вміння ставити мету, завдання, вибирати тему, він робить це з допомогою вчителя. У цьому випадку при діагностиці виходить невірний результат.

На сьогоднішній день не достатньо розроблені критерії та рівні сформованості дослідницьких умінь дітей молодшого шкільного віку, що, відповідно, ускладнює процедуру діагностики дослідницьких умінь молодших школярів. Ця проблема залишається актуальною і мало проробленою, ми вважаємо, що їй слід приділити більше уваги.

. Діагностика дослідницьких умінь необхідна і повинна проводитися мінімум два рази. Якщо аналізувати роботу вчителів міста Ішиму, то ми розуміємо, що робота ведеться регулярно, починаючи вже з першого класу. І перша діагностика проводилася в першому класі, для визначення вихідного рівня сформованості дослідницьких умінь. Так само, вчителі використовують у своїх роботах кілька методів діагностування дослідницьких умінь, оскільки один лише метод діагностування не дозволить побачити достовірного результату.

Таким чином, через рішення поставлених нами завдань, ми досягли мети.



Список використаних джерел:


1. Леонтьєв О.Н. Діяльність, свідомість, лічность.- М., 1975. 304 с.

2. Леонтович А.В. Проектування дослідницької діяльності учнів: Дис. канд. психол. наук: Москва, 2003. - 210 с.

. Зимова І.А., Шашенкова Е.А. Дослідницька робота як специфічний вид людської діяльності.- Іжевськ: ІЦПКПС, 2001.

. Психічний розвиток молодших школярів: Експерим. Психол. Дослідже./Под ред. В.В. Давидова.- М .: Педагогіка, 1990.- 168с.

. Семе...


Назад | сторінка 9 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Предметно-розвиваюче середовище як одна з умов формування дослідницьких умі ...
  • Реферат на тему: Предметно-розвиваюче середовище як одна з умов формування дослідницьких умі ...
  • Реферат на тему: Розвиток комунікативних умінь молодших школярів з порушенням слуху в процес ...
  • Реферат на тему: Використання навчальних виробничих завдань для узагальнення та систематизац ...
  • Реферат на тему: Комунікаційна корекція і розвиток комунікаційних умінь і навичок молодших ш ...