каційні категоричні позитивні або негативні висновки формулюються як при встановленні общеродовой або групової приналежності, так і при вирішенні питання про індивідуально-конкретну тотожність. Ймовірні висновки формуються у випадках недостатності інформації про виявлені ознаки при ідентифікації. Слід враховувати, що слідча і судова практика не визнає доказового значення ймовірних висновків. Висновки про неможливість вирішення питання можуть бути в разі відсутності наукових методик вирішення поставлених питань, відсутності необхідних зразків для порівняльного дослідження, малої інформативності виявлених ознак, стислості рукописних текстів. Матеріали, що ілюструють висновок експерта (фототаблиці, схеми, графіки і так далі), додаються до висновку експерта і є його складовою частиною. При оформленні ілюстративного матеріалу допускається розміщення ілюстрацій по тексту висновку експерта. Експерт, який виконав експертизу, особисто упаковує всі підлягають поверненню об'єкти. Упаковка повинна забезпечувати їх збереження, виключати доступ до вмісту без її порушення, мати необхідні пояснювальні написи і підпис експерта. Упаковка опечатується печаткою.
2.3 Оцінка висновку експерта
На практиці досить поширене надмірна довіра до висновку експерта, завищена оцінка його доказового значення. Вважається, що коли незабаром воно засноване на точних наукових розрахунках, то не може бути будь-яких сумнівів у його достовірності. Хоча прямо така думка у вироках та інших документах не висловлюється, тенденція до цього на практиці досить сильна.
Тим часом висновок експерта, як і будь-яке інше доказ, може виявитися сумнівним або навіть неправильним з різних причин. Експертові можуть бути представлені невірні вихідні дані або несправжні об'єкти. Може виявитися недостатньо надійної застосована ним методикою і, нарешті, експерт, як і всі люди, теж не застрахований від помилок, які, хоч і рідко, але, все ж, зустрічаються в експертній практиці.
Тому висновок експерта підлягає оцінці поряд з усіма іншими доказами, передбаченими арбітражно-процесуальним законом. Висновок експерта не має яких-небудь переваг перед іншими доказами, але воно володіє, в порівнянні з ними, дуже істотною специфікою, оскільки являє собою висновок, умовивід, зроблене на основі дослідження, проведеного з використанням спеціальних пізнань. Його оцінка часто представляє для осіб, що не володіють такими знаннями, чималу складність. І тому, це є необхідною умовою його використання для обгрунтування обвинувального акта, яким завершується попереднє слідство, і вироку суду.
Необхідно відзначити, що про перевірку та оцінці висновку експерта можна говорити тільки після того, як воно надійшло до суду. У цьому зв'язку представляється помилковою думку А. В. Дуллова, який вважає, що «оцінка висновку експерта відбувається і до моменту передачі слідчому або суду процесуального документа - висновку експерта».
Експертний висновок необхідно оцінити в процесуальному відношенні, т. е. з юридичної точки зору, і в науково-фактичному відношенні, т. е. з позиції обгрунтованості, правильності висновків обізнаного особи.
Оцінюючи матеріали експертизи в процесуальному відношенні, необхідно, насамперед, перевірити, чи дотримані при призначенні і проведенні експертизи права відповідача, передбачені законом, - знайомився відповідач з постановою про призначення експертизи, чи задоволені його обгрунтовані клопотання , заявлені у зв'язку з експертизою, ознайомлений обвинувачений з експертним висновком та протоколом допиту експерта, якщо такий є у справі, чи задоволені клопотання обвинуваченого про постановку додаткових питань, призначення додаткового або повторного дослідження, чи перевірялися заяви та пояснення обвинуваченого за висновками експерта.
Потім, слід поцікавитися, чи є в справі достатні дані, що свідчать про компетентність експерта у вирішенні поставлених перед ним питань (відомості про освіту, стаж роботи).
Дуже важливо усвідомити чи є експерт особою неупередженим, незацікавленим у результаті справи, не бере участь чи він у цій справі в іншому процесуальному ролі, несумісній з положенням експерта (свідок, потерпілий, слідчий, особа, що веде дізнання, обвинувач, захисник, ревізор, що склав акт ревізії, що послужив підставою до порушення кримінальної справи), чи не полягає в родинних зв'язках з позивачем або відповідачем, чи не знаходиться в службовій або іншій залежності. Істотним елементом оцінки є перевірка, чи оформлено висновок експерта відповідно до закону, чи відповідає його зміст вимогам.
Необхідно перевірити: чи не вийшла експерт за межі своєї компетенції, т. е. не вирішував чи питань правового характеру, не сформульовані чи висновки на підставі матеріалів справи, що не відносяться до пре...