лінгвісти згодні з тим, що класифікація трансформацій, це умовність. Ця заява виходить з того, що, як було неодноразово сказано раніше, деякі трансформації невідомі поза поєднання з іншими трансформаціями, тобто самі по собі, тому їх складно класифікувати. Оскільки немає будь-якого єдино правильного розподілу на види і типи перекладацьких трансформацій, ми вирішили зупинитися на класифікації запропонованої В.Н. Комісарова через її системності, дохідливості і еластичності.
Підводячи підсумки даного розділу в даній роботі, ми прийшли до наступного висновку: головна мета перекладу - досягнення адекватності. Основне завдання перекладача при досягненні адекватності - вміло зробити необхідні перекладацькі трансформації, для того, щоб текст перекладу як можна більш точно передав всю інформацію, укладену в тексті оригіналу при дотриманні відповідних норм мови.
3.3 Перекладацькі трансформації на прикладі перекладів роману Олдоса Хакслі «Прекрасний новий світ» та їх проблематика
Оскільки ми вже розібрали всю теоретичну частину питання, можна переходити до практичної частини, а саме до розгляду перекладацьких трансформацій у перекладах роману Олдоса Хакслі «Прекрасний новий світ». Як вже було сказано раніше, в аналізі перекладацьких трансформацій ми будемо керуватися в більшій мірі класифікацією В.Н. Коміссарова, беручи до уваги й інші класифікації.
У своїй роботі ми аналізували два варіанти перекладу перший з них, самий часто зустрічається, переклад Осії Сороки, відомого радянського і російського перекладача англомовної літератури і письменника-ессеіста, другий переклад Ренати Равич, радянської та російської перекладачки і журналістки, яка так само видає книги з нетрадиційної медицини. Її переклад є одним з перших (1972) і був виданий підпільно в самвидаві, коли офіційно книга ще входила до списку заборонених, тому він рідко зустрічається і в інтернеті став доступний тільки в 2008 році.
У своєму коментарі до інтернет-видання Рената Равич висловила невелику критику на адресу офіційного перекладу Осії Сороки. Так їй не сподобалося, що ім'я однієї з героїнь роману було переведено транскрипцією Ленайна (в оригіналі Lenina), замість транскрипції і транслітерації Леніна, з її точки зору такий переклад не відповідає духу оригіналу, оскільки імена та прізвища ключових персонажів у романі є відсилання до відомим діячам культури і політики, наприклад: Бернард Маркс (на честь Бернарда Шоу та Карла Маркса), Дарвін Бонапарт (на честь Чарльза Дарвіна і Наполеона Бонапарта), Герберт Бакунін (на честь Герберта Спенсера і Михайла Бакуніна), а ім'я самої героїні Ленина/ Ленайна взято у Володимира Ілліча Леніна (чия прізвище не буде читатися по-англійськи як Ленайн). У цьому моменті ми віддаємо перевагу варіанту Ренати Равич з вищезгаданих причин і так само тому, що слово Lenina в англійській мові може читатися і як Ленайна і як Леніна, в залежності від того, куди буде поставлено наголос, і в оригіналі воно явно мало стояти на першому складі.
Відповідно варіант Ренати Равич, на наш погляд, є й транскрипцією і транслітерацією, у той час як варіант Осії Сороки це тільки транскрипція, що відображає лише один з варіантів вимови слова.
Можливо, що переклад цього імені як Ленайна міг бути спробою згладити оригінал і уникнути небезпечних асоціацій, як припустила Р. Равич.
Далі ми переходимо до аналізу перекладів уривків з роману. Уривки вибрані не випадково, тому в них попадається незвичайна лексика, характерна для даного роману, в не меншому кількості присутні місця, де необхідно застосовувати весь спектр перекладацьких трансформацій, наявні принципові відмінності в перекладах, також ці уривки цілком відображають стилістику всього роману.
Перший уривок:
1) Текст оригіналу: стор. 1
The enormous room on the ground floor faced towards the north. Cold for all the summer beyond the panes, for all the tropical heat of the room itself, a harsh thin light glared through the windows, hungrily seeking some draped lay figure, some pallid shape of academic goose-flesh, but finding only the glass and nickel and bleakly shining porcelain of a laboratory.
2) Переклад О. Сороки: стор. 1
Величезний зал на першому поверсі звернений вікнами на північ, точно художня студія. На дворі літо, в залі і зовсім тропически жарко, але по-зимовому холодний і водянистий світло, що жадібно тече в ці вікна у пошуках живописно драпірованих манекенів або нагой натури, нехай бляклої і пухирчатою, - і знаходить лише нікель, скло, холодно блискучий фарфор лабораторії.
) Переклад Р. Равич: стор. 6
Величезне приміщення з вікном на північ з...
