і умов праці необхідний їх пофакторний аналіз стосовно до конкретного робочого місця. Це важливо, тому що умови праці не тільки формують ставлення до нього, а й об'єктивно зумовлюють кінцевий результат.
2. Удосконалення організації та стимулювання праці. Удосконалення організації праці здійснюється за такими напрямами:
- вдосконалення форм розподілу і кооперації праці;
- поліпшення, організації та обслуговування робочих місць;
- вдосконалення нормування праці, підготовка та підвищення кваліфікації працівників;
- раціоналізація режимів праці та відпочинку.
За цим напрямком немає чітко визначених норм як у випадку вдосконалення умов праці. Тут потрібно поглиблена дослідна робота з використанням спеціальних методик.
Складним і суперечливим в своєму впливі на СПК є діюча система стимулювання. Матеріальні та моральні стимули є стрижневим моментом у формуванні соціально-психологічного статусу людини в колективі. Крім індивідуальних особливостей особистості на сприйняття стимулів впливають групова думка, умови праці та побуту, традиції, норми і цінності.
Початковими умовами соціально-психологічно сприятливого сприйняття системи стимулювання працівників є:
- зрозумілість механізму зв'язку зусиль і винагороди;
- облік соціально-демографічних, особистісних, індивідуальних особливостей працівників і характеристик первинного колективу (норми, цінності, традиції).
3. Удосконалення соціально-демографічних характеристик колективу. Соціально-психологічна структура колективу безпосереднім чином впливає на процес формування СПК, так як висловлює сутнісну сторону особистісних рис працівника. Удосконалення структури колективу необхідно пов'язувати з його виробничими цілями, кадровим потенціалом, загальними умовами діяльності.
Необхідно дотримання положення про достатній розмаїтті соціально-демографічних характеристик і положення про соціально-демографічні обмеженнях на сумісність і срабативаемость учасників трудового процесу. Так, у змішаних за статтю колективах вище культура спілкування; поєднання різних вікових та освітньо-кваліфікаційних груп створює кращі передумови для скорочення термінів адаптації; молодіжні колективи більш мобільні до освоєння нової техніки.
4. Удосконалення взаємин і стилю управління. Взаємовідносини у колективі - найважливіший індикатор, який вказує на стан СПК в колективі. Часто про взаємини судять за ступенем конфліктності на певному відрізку часу. При цьому небажані не самі по собі конфлікти, без них не може бути життєвого процесу. Головне, щоб у результаті їх дозволу йшло все старе, що заважає розвитку колективів і зростанню людей як особистостей.
Важливо враховувати в практичній роботі з удосконалення СВК стиль керівництва. Будь-яка робота з вдосконаленню стилю керівництва передбачає наявність його оцінки, диференційованої по підрозділах. Очевидно, що стиль керівництва повинен визначат...