оні 10-12 років показник максимальної частоти рухів має тенденції до зниження. Динаміка зміни показника, що відображає рівень розвитку здатності до точного відтворення зусилля у віковому діапазоні 7-10 років, як у хлопчиків, так і у дівчаток характеризується високими темпами приросту результатів. Вікова динаміка розвитку здатності до просторової орієнтації у випробовуваних 7-10 років також виявила достовірне підвищення результатів тестування. Таким чином, даний період є сенситивним для розвитку КС рук (Л.Г. Харитонова та ін, 1999).
Також досягнення необхідного рівня рухово-координаційних якостей є одним з важливих компонентів здоров'я, показники яких можуть бути серйозним орієнтиром при оцінці фізичного стану людини. Формування рухово-координаційних якостей у дітей, починаючи з раннього віку, є важливою умовою забезпечення оптимального обсягу рухової активності (Л.Н. Мохова, В.Г. Камалетдинов, 1995).
Цільове розвиток КС молодших школярів необхідно ще й у зв'язку з тим, що рухова активність є найважливішим компонентом способу життя та поведінки дітей (О.А. Сьомкіна, 1996).
Прояв деяких КС в молодшому шкільному віці тісно пов'язане з розвитком психічних процесів дитини та її розумовою діяльністю. Так КС рук знаходяться в тісному взаємозв'язку зі ступенем вдосконалення функцій центральної нервової системи та її відділів, розвитком мови, розумових здібностей. Тонкі і точні дії, що виконуються руками, вироблення умовно-рефлекторних рухів пальців і долоні залежно від розміру і характеру предмета відображають не тільки вдосконалення рухової функції рук, але і ускладнення аналітико-синтезуючої діяльності мозку дитини (М.М. Кольцова, 1973). Пропріорецептивних імпульси, що надходять від пальців рук, викликають активізацію асоціативних зон кори головного мозку і це, перш за все, позначається на розвитку мовної функції і мислення дитини.
Координаційні здібності розвиваються нерівномірно. Найбільш високі темпи приросту показників спостерігаються у вправах на прояв абсолютних і відносних координаційних здібностей в циклічних локомоціях у хлопчиків, здатності до узгодження рухів, в балістичних рухах з установкою на точність провідної руки, в динамічній рівновазі у хлопчиків і дівчаток, у здатності до точності диференціювання просторових параметрів руху у дівчаток. Найбільш низькі темпи приросту показників спостерігаються у вправах на прояв абсолютних і відносних координаційних здібностей в циклічних локомоціях у дівчаток, в балістичних рухах з установкою на точність неведущей рукою в здатності до статистичного рівноваги на правої (лівої) нозі, у здатності до точності диференціювання часових параметрів рухів у хлопчиків (Ю.Н. Лавров, 2004).
Визначальне вплив на прояв КС в молодшому шкільному віці надає руховий досвід учня: чим більшим запасом рухових умінь і навичок він володіє, тим, як правило, вище і його рівень координаційно-рухової сфери (В.І. Лях, 2000).
Складність організації рухової діяльності дітей шкільного віку полягає в необхідності встановлення правильного співвідношення послідовності і певного рівня формування рухових координацій в індивідуальному порядку (Л.Д. Назаренко, 2003).
Цілеспрямоване і систематичне розвиток КС в сенситивні періоди, на думку багатьох дослідників в цілому сприятиме підготовці дитини до повсякденного життя, навчальної, спорти...