>
Порівняльні методи дослідження дуже значимі для психології розвитку, серед них - блізнецовий, порівняння норми і патології, крос-культурний, біографічний. p> Близнюковий метод, досліджує роль спадковості, середовища і виховання в психічному розвитку особистості. Порівняння психічного розвитку дітей фізично здорових і дітей, що мають певні відхилення у стані аналізаторів (сліпих, глухих), дітей з дитячим церебральним паралічем гостро ставить проблему норми психічного розвитку в різних дитячих віках. Вивчення особливостей психічного розвитку в ускладнених, патологічних морфофизиологических умовах дає не тільки нове знання про самих хворих дітях (що важливо для організації кваліфікованої допомоги їм, адекватного процесу освіти і виховання), але і дозволяє переглядати саму постановку проблем у загальної та вікової психології.
Так, психологія глухонімих дітей - класична область для вивчення вкладу мови і практичної діяльності в розвиток інтелекту.
Крос-культурний метод дослідження передбачає порівняння і виявлення особливостей психічного розвитку підростаючого покоління в розрізняються культурах: в умовах культури європейського типа і східної культури, культури сучасного технологічного суспільства і так званого традиційного суспільства тощо. Людині, приналежному до тому чи іншому суспільству, властиво сприймати деякі моделі розвитку як якусь природну безумовну норму. Крос-культурне порівняння дає можливість по-новому подивитися на дуже звичні речі.
Социометрические методики дають додаткову інформацію про характер взаємин, що складаються між членами групи, - у дитячому садку, шкільному класі, робочому колективі. Показники наявності та кількості В«лідерівВ», В«зірокВ» і В«ізгоївВ», взаємності виборів, згуртованості групи, використовувані при складанні соціограма, являють В«картинуВ» взаємин, проте не розкривають причин ситуації ситуації.
Висновок
У даній роботі була розглянута проблема методології вікової психології, а також визначено основні методи її дослідження.
Людина - це багатопланове явище. Його дослідження повинне носити цілісний характер. Тому не випадково однієї з основних методологічних концепцій, що використовуються для вивчення людини, є концепція системного підходу. Вона відображає системність світобудови. Відповідно до даної концепції будь-яка система існує тому, що існує системоутворюючий фактор. В системі наук, вивчають людину, таким чинником є ​​сама людина, і вивчати його необхідно у всьому різноманітті проявів та зв'язків із зовнішнім світом, так як тільки в цьому випадку можна отримати повне уявлення про людину і закономірності його соціального та біологічного розвитку.
Особливої уваги заслуговує специфіка реалізації в вікової та педагогічної психології методологічних принципів психологічного дослідження - принципів детермінізму, єдності психіки і діяльності, об'єктивності та розвитку. При розкритті змісту принципу детермінізму слід звернути увагу на специфіку причин психічного розвитку: а) показати особливу роль навчання та виховання у процесі формування особистості, б) розглянути ступінь сформованості головного мозку дитини і її нервової системи в цілому, а також рівень психічного розвитку на кожному віковому етапі; в) врахувати вплив попередніх етапів психічного розвитку на наступні. При реалізації принципу єдності психіки та діяльності врахувати: а) зв'язок психічного розвитку дитини і провідної діяльності на певній стадії його розвитку; б) фактичну трансформацію цього принципу в принцип вивчення дітей у процесі їх навчання та виховання, в) необхідність вивчення поведінки і діяльності дитини в рамках трьох її типів - провідної, зароджується нової, більш прогресивної і зберігається В«пройшлаВ» форми діяльності. Зміст принципу об'єктивності у віковій і педагогічній психології також включає ряд моментів: а) при порівнянні дітей по рівню психічного розвитку та особливостей формування особистості дитини (школяра) враховувати соціально-економічні, історичні, етнопсихологічні відмінності, б) при дослідженні ефективності нових методів навчання і виховання, резервів психічного розвитку забезпечувати максимально можливу еквівалентність експериментальної та контрольної груп, в) методики дослідження повинні будуватися відповідно до цілями і завданнями навчання та виховання в конкретному віковому періоді.
При реалізації принципу розвитку необхідно: а) мати повну, різнобічну і глибоке знання психічних особливостей віку, що передує досліджуваному; б) мати чітке уявлення про головні тенденції розвитку на наступних вікових ступенях; в) створювати умови для визначення актуального рівня розвитку та В«зони найближчого розвиткуВ» дитини, тобто його потенційних можливостей.
Специфічні вимоги пред'являються і до конкретних методів дослідження розвитку, діяльності та індивідуально-психологічних особливостей особистості дитини (Школяра). Такі вимоги були визначені при ро...