пробі особа-руки (одночасне дотик до правій щоці і лівій руці): відчуття дотику до обличчя блокує дотик до руки. Однак якщо дитині сказати, що було два дотики, то він може сприйняти обидва. Для розширення обсягу уваги необхідно не просто включення все більшої кількості врахованих ознак, умов компонентів завдання, але також їх асиміляція, включення в структуру досвіду, ієрархизація, що вимагає зрілості відповідних механізмів. У той же час відомо, що у дитини ще не сформовані координаційні структури і відсутній єдиний фіксований центр, з якого вироблялося б іерархізіровано управління всією системою. Так, асоціативні зв'язки, що здійснюють межаналізаторних зв'язку, дозрівають лише до п'яти років, притому не одночасно. Все це призводить до ускладнень оперування з цілісною системою подразників у дітей дошкільного віку [26, с. 83].
Зміна діяльності дитини може відбуватися шляхом простої заміни. Причиною може служити вичерпання спонукання до діяльності через втрату інтересу або монотонності. Випадково утворилася зв'язок також призводить до повної заміни діяльності. Так, виконувана діяльність відсувається на другий план під впливом непередбачених обставин, особливо якщо вони дивовижні і привабливі. Причиною припинення діяльності дошкільника може стати наступаюче виснаження. Дитина припиняє розпочату діяльність незалежно від того, вирішена поставлена ??задача чи ні: тільки старшим дошкільнятам вдається довести роботу до кінця. У дошкільнят можна спостерігати також перескакування уваги з однієї діяльності або об'єкта на інші без достатньої підстави, що порушує структуру виконуваної роботи. Таким чином, дошкільник ще не володіє власне перемиканням уваги як інтелектуально-вольовим дією, яка включає в себе усвідомлення необхідності і можливість змінити спосіб або характер діяльності. Прийомам переключення уваги його доводиться спеціально навчати. Так, перемикання уваги полегшується, якщо проведено попередній аналіз ситуації, дитині відомо, від чого слід відволікатися. Корисно, наприклад, вловити порядок зміни в повторюваної послідовності або знайти перемикач raquo ;, символізує перехід до нового способу дій (знак в ключі). Оскільки дошкільник утруднюється в усвідомленні кінця етапу або циклу роботи, слід допомогти йому організувати цей процес, використовуючи опору на наочний знак, що символізує кінець циклу роботи. За рахунок цього довільна регуляція, організована дорослим на перших етапах розвитку дитини, перетворюється на його саморегуляцію. Тому дитина привчається сам формувати хід і послідовність роботи, змінювати її характер і способи виконання [3, с. 102].
Відзначимо, що інерція раніше сформованих дій створює ніби фон гальмування, що утруднює перехід від зробленого до нового. Як вказував Л.С. Виготський, формування жорстких стереотипів заважає переключенню. Необхідно сформувати узагальнені вміння, забезпечити зміну прийомів при безперервній дії, тобто створити у дитини готовність до перемикання уваги [10]. Для реальної діяльності потрібно, щоб у полі уваги виявлялися багато об'єктів з різними властивостями, що знаходяться в різноманітних відносинах один до одного.
Таким чином, діти молодшого дошкільного віку вже цікавляться багатьом, уважно слухають дорослих, підлягає стежать за їх роботою і самі можуть ставити перед собою певні завдання, намагаючись виконати їх. Захоплюючись якою-небудь грою, вони цілком йдуть у свої заняття. Увага їх може бути досить концентрованим, але залишається малостійким. До кінця дошкільного періоду починають з'являтися зачатки активнішого, довільного уваги. Його виникнення - важливе психічне новоутворення даного віку. Значно зростає концентрація, обсяг і стійкість довільної уваги; складаються елементи довільності в управлінні увагою на основі розвитку мови, пізнавальних інтересів; вольових зусиль старшого дошкільника.
.3 Характеристика та особливості розвитку зорової уваги у дітей молодшого дошкільного віку
Зорова увага - важлива сторона пізнавальної діяльності. Вихователю дитячого садка необхідно знати особливості його формування. Увага, - писав К.Д. Ушинський, - є та двері, яку не може минути жодне слово ученья, інакше воно не потрапить в душу дитини [51, с. 41].
Формування зорової уваги завжди було важливою ланкою процесу навчання. Однак, - пише А.П. Усова, - виховання уваги неправомірно почало виділятися в самостійну задачу, вирішуватися ізольовано від засвоєння знань і умінь [49, с. 94].
Розвиток зорової уваги безпосередньо залежить від позиції дорослого у спілкуванні з дитиною, а також від того, як він організовує діяльність дитини. Важливе значення для розвитку зорової уваги дитини має режим дня. Він створює опорні точки в житті дітей, служить зовнішнім засобом її організації, полегшує переключення, розподіл, концентрацію уваг...